1. Замечание псаря Троекурова о том, что иным дворянам живется хуже, нежели собакам в "доме" хозяина, испортило отношения старого Дубровского и Троекурова. 2. Появление Троекурова около дома Дубровского ( он желал помирился тому, что у хозяина пошатнулось здоровье и он умер. 3. Несправедливый суд, который решил отдать имение Андрея Дубровского Кириле Троеккурову, "привел" к бунту крестьян, пожару в имении. Владимир Дубровский создал шайку и стал разбойничать.
4. Владимир Дубровский, желая мстить, купил паспорт у реального француза и появился в доме обидчика своего отца. 5. Борьба с медведем в комнате и победа в ней француза вызвала интерес к Дефоржу у Маши Троекуровой. 6. Любовь изменила Владимира Дубровского, ибо он отказался от мести. Он открыл дверцы кареты перед Машей, когда она ехала с венчания. Маша отказалась бежать с Дубровским и осталась в России, а Владимир распустил шайку и скрылся за пределами страны.
События комедии н.в.гоголя «ревизор» происходят в 1831 году в некотором уездном городе. как сказал о нем городничий «да, отсюда, хоть три года скачи, ни до какого государства не доедешь». это обычный, ничем не отличающийся от других городов, город. в этом городе нет никакого порядка: в больницах врачи ходят грязно, больные «походят на кузнецов» и курят крепкий табак, а врачи о них даже не заботятся: «если умрет, он так умрет, если выздоровеет, то и так выздоровеет», в здании суда сторожа разводят гусей и сушат белье, заседатель вечно пьян «от него такой запах, как будто бы он сейчас вышел из винокурного завода», а судья ведет докладную записку так, что «сам соломон не разрешит, что в ней правда, а что неправда». в учебных заведениях преподаватели при объяснении материала то делают гримасы, то рассказывают эмоционально, то есть плохой пример ученикам. а на улицах грязно «я и позабыл, что возле того забора навалено на сорок телег всякого сору». но и живется людям в этом городе несладко. особенно купцам, которых чиновники всячески обирают. городничие берут все, что на глаза ни попадет. а также он купцов «постоем совсем заморил». но не только городничий был несправедлив к купцам, но и ко многим другим. например, городничий приказал сдать в солдаты женатого человека (а это не по закону) и лишить жены мужа. хотя следовало вместо этого мужчины взять сына портного, но его (портного) родители подкупили городничего. или совсем невинного человека, а именно унтер – офицершу, высекли, да и притом за ошибку еще и штраф заставили платить. вот каков образ уездного города. а верхушка этого города, которая должна быть примером подражания, состоит из взяточников. например, городничий. он самый главный среди чиновников. городничий взяточник и мошенник. а также глупый, низкий, высокомерный и тщеславный человек. у него есть только есть только одно желание прибрать все, что ни видят глаза. к концу комедии он стал податливее на обман, и его, которого раньше нелегко было обмануть, становится возможным. судья ляпкин – тяпкин тоже взяточник, только взятки берет борзыми. он вольнодумен, значительный, плут и безбожник. в комедии н.в.гоголя «ревизор» уездный город прототип любого другого города. гоголь был недоволен властями их несправедливостью по отношению к народу и несоблюдению законов, а также их бесконечных взятках и создал пародию на современный уездный город. поэтому комедия н.в.гоголя «ревизор» - пародия на современный уездный город.
Головні герої повісті Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» два хлопчика, які живуть у селищі Васюківка - Ява Рень і Павлуша Завгородній - бешкетники, фантазери і порушники дисципліни.
У Яви руде волосся, а обличчя густо вкрите веснянками. Ява енергійний і відчайдушний, саме він є ініціатором геніальних ідей: то метро під Васюківки прокласти, то влаштувати бій биків, то побудувати підводний човен. У нього унікальне і незвичайне ім'я Ява. Насправді його звуть Іван, але коли він був маленький, і його запитували, як тебе звати, то він говорив, Ява, а останні букви ковтав, так його в селі й прозвали Ява. Павлуша - кращий друг Яви. Він більш урівноважений і спокійний хлопчик, любить малювати, мріє стати льотчиком, але не менше Яви любить різноманітні пригоди і таємниці. Розповідь з добрим гумором про чудові, веселі пригоди і кумедні відкриття українських хлопчаків - двох нерозлучних друзів, які й дня не можуть прожити без пригод. Про пригоди, які чекають нас прямо за порогом дому, якщо вистачає фантазії їх побачити. А фантазії у героїв цього твору, вище даху. Одна лише ідея будівлі метро від сараю до свинарнику чого коштує? ! І адже майже вийшло ... Зовсім трохи прорити залишилося, та свиня в тунель провалилася. Нудьгувати друзі не вміють. Як не звикли і сумувати. Не вийшло тут - знайдемо іншу справу. Кожен день нова пригода. Одне смішніше іншого. Причому, все виходить як би само собою, так легко і невимушено. Васюковскіе « тореадори » завжди мають благородні наміри, але на жаль, іноді потрапляють в прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити свої помилки і намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нові авантюри. Задумка про метро була просто грандіозна, найголовніше - система оплати: з усіх 3 копійки, родичі безкоштовно, а з вчительки математики - 5 копійок. Коли я читала розповідь, то проти волі переживала разом з героями емоції, які відчували вони, то разом з героєм втягувала голову в плечі від сорому, то відчувала, як з глибини душі піднімається гордість за свого друга ... Хлопчаки показані такими, як є в нашому житті. Читаючи про цих бешкетників, шкідників, мрійників про пригоди і подорожі, віриш, що це живі справжні хлопці . З ними трапляється і веселе і сумне, вони сваряться і миряться, загалом живуть звичайним хлоп'ячім життям. За їх вчинками, ми бачимо, що це справжнi, віддані й вірні друзі. Дружба. Так дружити можуть тільки діти. Щиро, віддано і з самопожертвою заради спільної справи і друга .. А ще, це дуже сміливі хлопчики. Коли вони зрозуміли, що собака потрапила в колодязь, то не роздумуючи вирішили її врятувати, не дивлячись на небезпеку. «Тореадори з Васюківки» - це не тільки смішний розповідь про витівках. Ця книга насамперед про справжню дружбу. Хлопчики показують приклад того, як треба дружити. Вони справді готові один за одним і в вогонь, і в воду, ділять разом не тільки радості, а й печалі. І мені здається, що якби у них з'явився ще один друг, то і йому було б так само весело і ніколи було б нудьгувати. А ще він би знав, що його самого не кинуть у біді і ніколи не зрадять. Таких друзів мати не соромно, про таких друзів можна тільки мріяти, вони не роздумуючи прийдуть на до завжди виручать в будь-якій ситуації. Я бажаю кожному мати таких друзів.
2. Появление Троекурова около дома Дубровского ( он желал помирился тому, что у хозяина пошатнулось здоровье и он умер.
3. Несправедливый суд, который решил отдать имение Андрея Дубровского Кириле Троеккурову, "привел" к бунту крестьян, пожару в имении. Владимир Дубровский создал шайку и стал разбойничать.
4. Владимир Дубровский, желая мстить, купил паспорт у реального француза и появился в доме обидчика своего отца.
5. Борьба с медведем в комнате и победа в ней француза вызвала интерес к Дефоржу у Маши Троекуровой.
6. Любовь изменила Владимира Дубровского, ибо он отказался от мести. Он открыл дверцы кареты перед Машей, когда она ехала с венчания. Маша отказалась бежать с Дубровским и осталась в России, а Владимир распустил шайку и скрылся за пределами страны.