Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.
Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пер�жити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.
Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань
це дуже легка тема
короче тут дуже багато писати
Джулія - її батько хазяїн фірми , підтримував нацистів , а сама вона переконана , що антифашистка. Променисті радісні очі, ніжно смугляве обличча , скуйводжене коротко підстрижене волосся яке кувойдив вітер. Вона була одягнена в довгу не на її зріст куртку з підкачаними рукавами із тр кутником на грудях
Іван Тережко- був полоненим робітником в констаборі , працював у цеху з іще п'ятерма потоненими , які викопували бомбу що не зірвалася .Вони думали втекти з констабору влаштувавши вибух , але для цього була потрібна жертва я ка вдарила б кувадлом по детонатору на неї зголосився Іван , але щось пішло не так бомба сама вибухнула Іван встиг взяти в командира пістолет . Його відкинуло від констабору .Потім за ним гналися дві собаки одній він підстрелив голову а інша ... він промахнувся і вона вкусила його за ліву ногу , але потім він встиг її підстрелити .
Пгрожуючи пістолетом дідусеві він забрав хліб і пальто .
дорогою до Альп він зустрів Джулію з якою він продовжив шлях до Альп
Объяснение:
Якщо ще щось потрібно пиши , але говорю наперед що за текст і характеристики я дістала ів
Що буде на контрольній можу розказати пиши
Однажды утром тётка говорит Августу
- Эй ты мешок с костями иди в тёмный лес и собери мне ягод синего дерева
- Августу нечего не оставалось как подчинится и пойти искать синее дерево
Идёт Август по дороге и видит он перед собой маленькую девочку лет 7, она сидела по среди тропинки и плакала Август подошёл к ней и спросил у неё
- Девочка ты что плачешь?
- Да послал меня мой злой дядя в лес за ягодами синего дерева и сказал что если я их не найду то я выйду за него замуж
- Успокойся мы с тобой убежим от него и он нас не найдёт
- Правда
- Да, Как тебя зовут?
- Августа
- А меня Август видишь как всё сходится
Так Август и Августа пришли в какое-то королевство где оказалось что они брат и сестра и наследный принц и принцесса этого королевства
Вот так и закончилась эта история