Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазного середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його негативні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад дворянських кіл.
«Робинзон Крузо на своем острове - один, лишенный себе подобных и всякого рода орудий, обеспечивающий, однако, себе пропитание и самосохранение и достигающий даже некоторого благосостояния, - вот предмет, интересный для всякого возраста, предмет, который тысячью можно сделать занимательным для детей» . Здесь же Руссо дает указания, как надо сократить книгу применительно к детскому чтению: «Этот роман, из которого мы выкинем все лишнее, начнется кораблекрушением Робинзона возле его острова и кончится появлением корабля, который приходит, чтобы взять его к себе на борт. Эта книга будет служить Эмилю и забавой и поучением» .