Книга больше похожа на брошюрку, нежели на книгу. И какого же было моё удивление, что здесь не один рассказ, а целых три разных рассказа. Соответственно и по объёму они все довольно коротенькие. Хотя книга, как мне показалось на первый взгляд и так маленькая, куда же здесь ещё и на три повествования её делить...
Что касается "Тайны египетской гробницы", то судя из названия и помня о том, что автор данного рассказа - королева в жанре детектива, я ожидала, что здесь будет что-то особенное.
Но честно сказать, была немного разочарована. Во-первых, как мне кажется, данное произведение можно было бы доработать и оно действительно было бы как захватывающая полноценная интересная книга. А здесь же все события скомканы и разворачиваются слишком уж быстро, отсюда веет и какой-то неправдоподобностью описываемого (хотя идея рассказа сама по себе неплохая).
Во-вторых, у меня невольно созрел во а Агата Кристи вообще о чём-нибудь ещё пишет, кроме Пуаро и мисс Марпл - двух гениев, которые не успеют ещё прийти на место преступления уже знают, кто убийца?!
А так в целом, стиль написания у автора очень читается книга быстро на одном дыхании, а так как книга ещё к тому же и короткая, то буквально за один час по времени я её прочитала.
До этого, честно сказать, ещё не читала книг данной писательницы, смотрела только сериал в далёком детстве. Но читать книги, как оказалось, не менее интересно, чем смотреть фильм по мотивам книги.
Книга в своём роде интригующая, но, как я уже сказала, могла бы быть чуточку подлиннее и поразвёрнутее, тогда было бы ещё интересней её читать. А так веет какой-то недоработанностью. Оценку свою я всё таки поставлю ей положительную, но далеко не высшую из-за этого само
Объяснение:
Головна героїня п'єси Нора бачить сенс життя в любові до близьких їй людей: чоловіка та дітей. Вона щиро вірить, що в її долі панують гармонія й щастя, бо вони з чоловіком кохають одне одного. Чому ж тоді Ібсен назвав дім Хельмерів "ляльковим"? На це важко відповісти одразу. Усе стає зрозумілим за вдумливого читання драматичного твору. Сімейне життя Хельмерів зовні не затьмарене нічим. Адвокат, здається, обожнює свою покірну, привабливу, ніжну дружину Нору, турбується про неї, лише трохи кепкує з неї та інколи дорікає за надмірну трату грошей. Проте дуже швидко з'ясовується, що це "сімейне щастя" не що інше, як фальш і ліцемірство. Норі не дозволяється мати свої погляди, думки, смаки, вона має підкорятися чоловікові, що постійно натякає на її провину. Хельмер і не підозрює, що в їхньому шлюбі найбільші випробування й турботи уже випали на долю дружини.
Щоб урятувати чоловіка, який захворів на туберкульоз ще в перший рік їхнього спільного життя, щоб відвезти його на лікування до Італії, Нора таємно бере гроші у лихваря. За законом того часу жінка не мала права взяти гроші під вексель — за неї мав поручитися чоловік. Нора підробила підпис свого батька. Звичайно, що на цей злочин її штовхнуло кохання до чоловіка. І ось тепер лихвар Кроґстад тероризує її, вимагає місця в банку, де працює її чоловік. Нора страшенно боїться, але змушена удавати з себе щасливу дружину-"лялечку". Власне, цей глибокий контраст між зовнішньою поведінкою героїні й справжніми переживаннями лежить в основі п'єси. Лист Крогстада до Торвальда з'ясовує, хто є хто. Хельмер кидається на дружину з обвинуваченнями, обіцяє їй заборонити спілкуватися з дітьми. Але сталося так, що Кроґстад під впливом коханої жінки знищує вексель Нори й відмовляється від своїх намірів. Хельмер щасливий, він знову називає свою дружину "лялечкою", "пташечкою". Але Нора вже не та. Вона збагнула, що пожертвувала найдорожчим: правдою, своєю гідністю. "Лялечка" в руках Торвальда, вона втратила саму себе. Вона забула, що дім, який будується на брехні, не є справжнім домом. І, мов "ляльковий" будинок, він упаде піц натиском долі. Дім справді виявився ляльковим. Не тільки тому, що Нору чоловік сприймав як ляльку — покірну гарненьку — але й тому, що самі стосунки між Хельмерами не витримали життєвих випробувань.
Объяснение:
ему 17 лет
он дворянин только что поступивший на военную службу
одно из основных качеств гринева искренность
он искренен с героями повести и читателями
рассказывая о своей жизни он не стремился преукрасить ее
накануне дуэля со швабриным он взволнован и не скрывает этого цитата с романа признаюсь я не имел того хладнокровья которым хвалятся почти всегда те которые находились в моем положении
также прямо и просто говорит он и о своем состоянии перед беседой с пугачевым в день захвата им белогорской крепости цитата
читатель легко может себе представить что я не был совершено хлоднокровен
гринев не скрывает и отрицательных поступков
грубые ошибки искупаются его раскаянием