М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Wonderfulgirl30
Wonderfulgirl30
06.09.2020 06:57 •  Литература

Сочинение по теме характеристика геракла

👇
Ответ:
g1122611
g1122611
06.09.2020
Http://info-shkola.ru/gerakl-sochinenie/
4,4(49 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
lana231075
lana231075
06.09.2020
Повесть о капитане Копейкине” внутри поэмы - не эпизод, а так называемая вставная конструкция, то есть самостоятельное произведение, с определенной целью вставленное автором в другое повествование. Вставка “режет по живому”, резко отвлекая читателя от главного сюжета и переключая его внимание на другой, нарушая целостность восприятия.
Повесть появляется в поэме совершенно неожиданно, едва ли не в форме анекдота, забавного недоразумения. Прослышав об афере Чичикова с мертвыми душами, чиновники губернского города N строят различные предположения о том, кто же такой Павел Иванович. “Вдруг почтмейстер, остававшийся несколько минут погруженным в какое-то размышление, вследствие ли внезапного вдохновения, осенившего его, или чего иного, вскрикнул неожиданно: "Это, господа, сударь мой, не кто иной, как капитан Копейкин! "
 
Свой рассказ почтмейстер предваряет репликой о том, что “это, впрочем, если рассказать, выйдет презанимательная для какого-нибудь писателя в некотором роде целая поэма”. Этой репликой Гоголь прямо указывает на то, что далее последует самостоятельное, не связанное с историей о мертвых душах повествование. Сюжет “Повести о капитане Копейкине”, занявшей в поэме всего шесть страниц, прост и одновременно энергичен, события следуют одно за другим, готовя неожиданную развязку.
 
Рассказ о том, как капитан Копейкин, потерявший на войне с французами руку и ногу и не имеющий средств к существованию, пытался получить от государства, промаялся в приемной вельможи-генерала в безнадежном ожидании царской милости, стремясь настоять на своем праве получить положительную “резолюцию” и как он был выслан по месту жительства, заканчивается сообщением о лесной шайке разбойников, чьим атаманом был никто иной. , как сам капитан Копейкин.
 
Центральное место в сюжете занимает описание бесконечных посещений капитаном приемной вельможи, первое из которых сопровождалось “чуть ли не восторгом” от сознания близости заслуженного “пенсиона”, а последнее имело следствием непреклонное решение самому найти “средств себе”, о которых и сообщает почтмейстер.
 
 В “Повести о капитане Копейкине” использованы и другие элементы композиции. Гениальный мастер портрета, Гоголь полностью игнорирует этот художественный прием (описания увечий Копейкина служат иной цели) . Зато подробно и гротескно описывается швейцар: “Один швейцар уже смотрит генералиссимусом: вызолоченная булава, графская физиогномия, как откормленный жирный мопс какой-нибудь; батистовые воротнички, канальство! ”.
 
У Копейкина нет имени и отчества, а чиновник остался вовсе безымянным. Более того, этот “государственный человек” именуется то “генерал-аншефом”, то “начальником”, то “вельможей”, то “министром”. И становится ясным, что автор и отсутствием портрета, и недомолвками насчет имен, и произвольным перебором должностей “сановника” (еще один ранг) добивается максимального обобщения частного случая.
 
Гоголь в “Повести о капитане Копейкине” совершенно отказался от лирических отступлений. Задача автора - обобщить факты и подать их как "великую правду о российской жизни".
4,6(9 оценок)
Ответ:
haritonukaleksa
haritonukaleksa
06.09.2020

Ана́ліз (від грец. αναλυσις - «розклад») - розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін чи аспектів. Метод дослідження, який вивчає предмет, уявно чи реально розчленовуючи його на складові елементи, як-от частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення, відтак розглядає кожен з виділених елементів окремо в межах єдиного цілого; протилежний метод - синтез.

Оповіда́ння - невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображується подія з життя одного сформованого персонажа.

Особистість - відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття «особистість» характеризує суспільну сутність людини, пов'язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.

Художник Худо́жник - творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор, майстер, коміксіст.

Міркування - зіставлення думок, пов’язання їх задля відповідних висновків, логічне мислення. Можна розглядати міркування як аналіз і синтез даних, та їхню оцінку. Хоча знання фактів і є точкою відліку у вивченні суспільних наук, людина також повинна мати здатність до логічного мислення-міркування, адже саме міркування наповнює факти, проблеми і поняття змістом: міркуючи над засвоєним знанням, людина приходить до повнішого розуміння предмета. Міркування є також предметом логіки, яка вказує нам правила, закони або норми, яким повинне підкорятися наше мислення для того, щоб бути істинним.

аналізувати та порівнювати літературні образи;

Література Літерату́ра (від лат. litterae - буква, літера), іноді книжництво, письменство - сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду.

працювати над розвитком творчої уваги,асоціативного мислення;

виховні: виховувати в учневі зацікавленість творчістю А.П.

Творчість - діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).

Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.

Вихова́ння - процес та практика засвоєння дитиною загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки.

Чехова;мати власну позицію щодо людських вад, сприяти самоствердженню учнів, виробленню в них моральних якостей.

Мораль - система формальних, у вигляді правових приписів поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень якої забезпечується громадським осудом та іманентним імперативом соціалізованого індивіда.

Форми організації навчання: групові, індивідуальні.

Індивідуальність (лат. individuitas - неподільність) - сукупність своєрідних особливостей і певних властивостей людини, які характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру, у специфіці інтересів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої.

Тип уроку: урок засвоєння знань, умінь, навичок.

Прийоми інтерактивних технологій: дослідницька робота, презентація, інтерактивні вправи, прийоми асоціювання.

Обладнання: підручник “Cвітова література для 6 класу.” Оповідання А.П.Чехова «Хамелеон», сигнальні картки, пам’ятки, мультимедійна презентація, тестувальна комп’ютерна програма, комп’ютер, проектор.

Теорія літератури: оповідання, художня деталь, композиція, гумор, сатира.

Підру́чник (калька з пол. podręcznik) - книжка, у якій системно викладено інформацію з певної галузі знань і яку використовують в системі освіти на різних рівнях, а також для самостійного навчання. Різновид навчального видання.

Художня деталь - засіб словесного та малярського мистецтва, який полягає у виділенні особливо значущого елементу художнього образу. Через художню деталь виявляється б художнього мислення письменника, поета.

В человеке должно быть всё прекрасно:

И лицо, и одежда, и душа, и мысли

4,8(96 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ