Один із найвідоміших англійських письменників XIX ст. Ч. Діккенс із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість «Різдвяна пісня у прозі». Головний герой твору — власник торгової спілки «Скрудж і Марлей» Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його, Скрудж не поважав Свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з'явився привид товариша і компаньйона Марлея, про якого він давно забув. Привид Марлея розповів, як він тепер кається і страждає через те, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Теперішнього та Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє до йому багато дечого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною — давав щедрі пожертви бідним, Допоміг сім'ї клерка Боба, привітно ставився до племінника — сина улюбленої сестри Фен. Ця історія, як і повинно бути в різдвяному оповіданні, закінчується .щасливо. І нагадує людям, що вони повинні не марнувати часу, поспішати робити добро ближнім своїм.
⇒
Они сидели вокруг костра с котелком, в котором варилась картошка, постепенно разговорились. Ильюша рассказывал о домовом: после смены человек десять заночевали в рольне. Ночью услышали наверху чьи-то шаги, потом дверь открылась, но там никого не оказалось, только вдруг одна из форм поднялась в воздух и опять встала на место. Все перепугались и друг под дружку полезли.
Затем Костя рассказал историю, которую узнал от тети. Слободской плотник Гаврила однажды пошел в лес по орехи и заблудился. Задремал он под деревом и вдруг слышит, что его кто-то зовет. Смотрит, а на дереве сидит русалка и зовет его к себе, и смеется. Гаврила уже поднялся, но вот Господь его надоумил — перекрестился он. Русалка перестала смеяться и заплакала. Гаврила спросил, отчего она плачет? Русалка ответила, что если бы он не перекрестился, то жил бы с ней в радости, а теперь будет убиваться до конца дней. ответила и пропала. С тех пор Гаврила невеселый ходит.
её тема - защита руси от врагов.
в былине рассказывается о том, как илья муромец, ехав к обедне в киев, выбрал более короткую прямую дорогу, по которой никто не ездил из-за соловья-разбойника. встретив соловья-разбойника, илья муромец победил его, тем самым освободив «прямоезжую дорогу» на киев.
характер ильи муромца серьезный, он человек храбрый, прямой. говорит илья достойно, речь его спокойная, размеренная. так же он и ведет себя. илья муромец смелый, бесстрашный, без раздумий он вступает в схватку с соловьем-разбойником, по приезде к князю владимиру он не хвастает, а ведет себя «по-ученому».
настроение былины торжественное, оно выражено в заключительных строках, где рассказывается о людской .