Дік Сенд — сирота, виховувався в дитячому будинку. Навіть ім’я він одержав на честь жалісливого перехожого, котрий його знайшов, а прізвище йому дали на згадку про місце, де його знайшли. Хлопчик був розумним, у чотири роки вже вмів читати, писати і рахувати. У вісім років він пішов юнгою на корабель, де так добре себе зарекомендував, що капітан Хелл познайомив його з власником судна Велдоном, і той віддав хлопця до школи.
У п’ятнадцять років Дік ступив на палубу одного з кращих кораблів Велдона «Пілігрим» новачком-матросом. Він виявився дуже вправним моряком, розумним, тому коли капітан вирушив на полювання за китом, то доручив корабель саме Діку Сенду.
Трапилося нещастя: капітан разом із моряками у шлюпці загинув. І Дік бере усю відповідальність за життя команди й пасажирів на себе. Йому довелося пережити і катастрофу судна, і жорстокий обман Негору, і страшну подорож по африканських джунглях та болотах. Але він мало думав про себе, уболіваючи за долю місіс Велдон, маленького Джека та інших своїх друзів. Кмітливість, витривалість, мужність і відповідальність, а також добрий друг до Дікові врятувати себе й інших.
Мое отношение к Пугачеву безразлично. Мне в нем не нравится то, что он убивал невинных людей, считал себя государем, чуть ли не Богом, мог судить, кто прав, кто виноват. Я думаю, что у таких людей не все нормально с психикой. Но Пугачев любил правду, справедливость, если б не он, может Маша и Гринев так и не были бы вместе, потому что Швабрин был на их пути. Пугачев-отважный, смелый человек, но, может, ему свои положительные качества нужно было применить в более благородных целях?