Творчість Аполлінера спиралася на традиції французького фольклору, поезію Ф. Війона та лірику доби Відродження. Поет був прихильником творчості французьких романтиків, а також поетів межі століть — П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме.Творчий дебют Г. Аполлінера відбувся на початку століття. Його перші, доволі традиційні поетичні спроби («Рейнські вірші») були навіяні любовними захопленнями під час мандрівки Німеччиною в 1901 —1902 роках. Зв'язок із романтичною і символістською традицією тут посилюється глибоким емоційним сприйняттям німецького фольклору й образів романтичної поезії, засвоєнням тем і ритмів німецької народної пісні («Дзвони», «Ніч на Рейні»). Відчуваються у творчості Аполлінера й слов'янські джерела, яким поет завжди надавав великого значення. Використовуючи образ Лорелеї, створений К. Брентано і підхоплений іншими німецькими романтиками, в тому числі Г. Гейне, поет посилює його виразність, драматизує вірш, надає йому динамізму.
Во время бала у Ивана Васильевича не было переживаний ,он был счастлив он танцевал, веселился .После бала...После того как он увидел картину ,как отец его любимой Вареньки избивает невинного человека ,у него стало на душе тяжело.Я уже картина рассказы описана серой.
2. во время бала - весёлая, яркая. После бала - серая, темная ,мрачная.
3.Во время бала он был безумно влюбленный Вареньку ,а после бала и после увиденного так сразу "разлюбил" её .Так как Иван Васильевич знал, что не хочет быть родственником такого жестокого человека .
