Загадка
Описание
ОписаниеЗагадка — метафорическое выражение, в котором один предмет изображается посредством другого, имеющего с ним какое-нибудь, хотя бы отдалённое сходство; на основании этого выражения человек и должен отгадать задуманный предмет. Загадки встречаются у всех народов, на какой бы ступени развития они ни стояли.
Погово́рка — краткое высказывание, имеющее буквальное (коса — девичья краса) или образное значение (из-за чего сыр-бор разгорелся). ... Это общее свойство делает некоторые поговорки трудно отличимыми от пословиц, поэтому их относят к единой пословично-поговорочной группе языковых афоризмов.
Посло́вица — изречение в виде грамматически законченного предложения, в котором выражена народная мудрость в поучительной форме. Может иметь повествовательный и побудительный характер. Пословицы, поговорки и другие малые жанры фольклора изучает паремиология.
Фолькло́р — устное словесное и музыкальное народное творчество. В более широком смысле кроме словесных жанров, сюда включают всё народное творчество, проявления духовной культуры народа — язык, верования, обряды, ремёсла. Фольклор является предметом изучения фольклористики и этнологии.
Потешка — это жанр устного народного творчества, предназначенный для развития маленьких детей. Потешка не только развлекает, но и развивает малыша. Она учит понимать человеческую речь и соотносить слова и действия.
Пестушки — это один из древнейших жанров русского народного фольклора для детей младенческого возраста. Это короткие стишки и песенки, которыми мама сопровождает физические движения, упражнения развитию малыша.
Цитатна характеристика Омелька Кайдаша
"Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш в білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною".
Марусі:
"Вона любила чепуритись і держала себе дуже чисто. Все на їй було чистеньке, неначе нове".
"Вона дуже церемонилась і була прохана. Пробуваючи на службі в панів, вона набралась од їх чимало пишання"
Карпо:
"Карпо був білявий, але волосся на його голові з вершечка було трохи рудувате".
"Він ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди. Його насуплене жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались".
лаврін:
"«Який гарний парубок, хоч і білявий, які в його веселі очі» — подумала дівчина, поглядаючи скоса на Лавріна"(Мелашка про Лавріна).
Цитатна характеристика Мотрі Довбишівни
"Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю. Сонце било на Мотрю косим промінням, освічувало її з одного боку, обливало жовтогарячий кісник на голові та червоне намисто на шиї".
"Мелашка була з поетичною душею, з ласкавим серцем. Часом вона в своïй розмовi несамохiть вкидала слова пiсень"
