М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
цветочек751
цветочек751
08.04.2021 12:33 •  Литература

Пересказ "ночь перед рождеством" максимально ! чтоб занять 3 - 5 мин. 15.

👇
Ответ:
Katruna24
Katruna24
08.04.2021
На смену последнему дню перед Рождеством приходит ясная морозная ночь. Дивчины и парубки ещё не вышли колядовать, и никто не видел, как из трубы одной хаты пошёл дым и поднялась ведьма на метле. Она черным пятнышком мелькает в небе, набирая звезды в рукав, а навстречу ей летит черт, которому «последняя ночь осталась шататься по белому свету». Укравши месяц, черт прячет его в карман, предполагая, что наступившая тьма удержит дома богатого козака Чуба, приглашённого к дьяку на кутю, и ненавистный черту кузнец Вакула (нарисовавший на церковной стене картину Страшного суда и посрамляемого черта) не осмелится прийти к Чубовой дочери Оксане. Покуда черт строит ведьме куры, вышедший из хаты Чуб с кумом не решаются, пойти ль к дьячку, где за варенухой соберётся приятное общество, или ввиду такой темноты вернуться домой, — и уходят, оставив в доме красавицу Оксану, принаряжавшуюся перед зеркалом, за чем и застаёт ее Вакула. Суровая красавица насмехается над ним, ничуть не тронутая его нежными речами. Раздосадованный кузнец идёт отпирать дверь, в которую стучит сбившийся с дороги и утративший кума Чуб, решив по случаю поднятой чёртом метели вернуться домой. Однако голос кузнеца наводит его на мысль, что он попал не в свою хату (а в похожую, хромого Левченка, к молодой жене коего, вероятно, и пришёл кузнец), Чуб меняет голос, и сердитый Вакула, надавав тычков, выгоняет его. Побитый Чуб, разочтя, что из собственного дома кузнец, стало быть, ушёл, отправляется к его матери, Солохе. Солоха же, бывшая ведьмою, вернулась из своего путешествия, а с нею прилетел и черт, обронив в трубе

Стало светло, метель утихла, и толпы колядующих высыпали на улицы. Девушки прибегают к Оксане, и, заметив на одной из них новые расшитые золотом черевички, Оксана заявляет, что выйдет замуж за Вакулу, если тот принесёт ей черевички, «которые носит царица». Меж тем черта, разнежившегося у Солохи, спугивает голова, не пошедший к дьяку на кутю. Черт проворно залезает в один из мешков, оставленных среди хаты кузнецом, но в другой приходится вскоре полезть и голове, поскольку к Солохе стучится дьяк. Нахваливая достоинства несравненной Солохи, дьяк вынужден залезть в третий мешок, поскольку является Чуб. Впрочем, и Чуб полезает туда же, избегая встречи с вернувшимся Вакулой. Покуда Солоха объясняется на огороде с пришедшим вослед козаком Свербыгузом, Вакула уносит мешки, брошенные посреди хаты, и, опечаленный размолвкой с Оксаною, не замечает их тяжести. На улице его окружает толпа колядующих, и здесь Оксана повторяет своё издевательское условие. Бросив все, кроме самого малого, мешки посреди дороги, Вакула бежит, и за ним уж ползут слухи, что он то ли повредился в уме, то ли повесился.

Вакула приходит к запорожцу Пузатому Пацюку, который, как поговаривают, «немного сродни черту». Застав хозяина за поеданием галушек, а затем и вареников, кои сами лезли Пацюку в рот, Вакула робко спрашивает дороги к черту, полагаясь на его в своём несчастье. Получив туманный ответ, что черт у него за плечами, Вакула бежит от лезущего ему в рот скоромного вареника. Предвкушая лёгкую добычу, черт выскакивает из мешка и, сев на шею кузнеца, сулит ему этой же ночью Оксану. Хитрый кузнец, ухватив черта за хвост и перекрестив его, становится хозяином положения и велит черту везти себя «в Петембург, прямо к царице».

Найдя о ту пору Кузнецовы мешки, девушки хотят отнести их к Оксане, чтоб посмотреть, что же наколядовал Вакула. Они идут за санками, а Чубов кум, призвав в подмогу ткача, волочит один из мешков в свою хату. Там за неясное, но соблазнительное содержимое мешка происходит драка с кумовой женой. В мешке же оказываются Чуб и дьяк. Когда же Чуб, вернувшись домой, во втором мешке находит голову, его расположенность к Солохе сильно уменьшается.

Кузнец, прискакав в Петербург, является к запорожцам, проезжавшим осенью через Диканьку, и, прижав в кармане черта, добивается, чтоб его взяли на приём к царице. Дивясь роскоши дворца и чудной живописи по стенам, кузнец оказывается перед царицею, и, когда спрашивает она запорожцев, приехавших просить за свою Сечь, «чего же хотите вы?», кузнец просит у ней царских ее башмачков. Тронутая таковым простодушием, Екатерина обращает внимание на этот пассаж стоящего поодаль Фонвизина, а Вакуле дарит башмачки, получив кои он почитает за благо отправиться восвояси.

В селе в это время диканьские бабы посередь улицы спорят, каким именно образом наложил на себя руки Вакула, и дошедшие об том слухи смущают Оксану, она плохо спит ночь, а не найдя поутру в церкви набожного кузнеца, готова плакать. Кузнец же попросту проспал заутреню и обедню, а пробудившись, вынимает из сундука новые шапку и пояс и отправляется к Чубу свататься. Чуб, уязвлённый вероломством Солохи, но прельщённый подарками, отвечает согласием. Ему вторит и вошедшая Оксана, готовая выйти за кузнеца «и без черевиков». Обзаведшись семьёй, Вакула расписал свою хату красками, а в церкви намалевал черта, да «такого гадкого, что все плевали, когда проходили мимо».
4,5(88 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Elya100000
Elya100000
08.04.2021

Образ Николая Стрельцова в романе "Они сражались за Родину" — это образ мужественного, самоотверженного солдата, который очень любит свою Родину, товарищей и готов сражаться за все это до последнего. Он, получив сильную контузию после взрыва, а также глухоту, не сбежал в тыл, а вернулся к своим товарищам в полк, чтобы продолжать воевать, ведь он чувствовал солидарность с товарищами, которых итак осталось мало. Ему не нравилось, что русские постоянно отступают, ведь это казалось со стороны предательством. Он не очень верил в то, что русские смогут победить в этой войне.

Объяснение:

4,6(74 оценок)
Ответ:
mikityuk03
mikityuk03
08.04.2021
Поль Верлен народився в місті Мец у сім’ї військового інженера. Дев’ять років він навчався у школі Ландрі, яку закінчив із дипломом бакалавра словесності. У Парижі, куди родина переїхала після відставки батька, юнак записався до університету на юридичний факультет. Але облишив навчання, адже професія адвоката його не цікавила. У 1864 році він вступив на службу до страхового товариства, потім до мерії та до міської ратуші.

Ще в 14 років виявилася його літературна обдарованість. У 1863 році було надруковано його перший вірш. Незабаром Верлен приєднується до парнасців.

2. Виступи учнів із повідомленням про літературну группу французьких поетів «Парнас»

3. Слово вчителя

Виходять перші збірки поета — «Сатурнічні вірші» та «Галантні святкування» (або «Вишукані свята»), на яких позначився вплив ще одного літературного вчителя Верлена — Ш. Бодлера.

Верлен одружується з Матильдою Моте, підтримує Паризьку комуну. Побоюючись переслідувань, виїжджає з Парижа. У цей час знайомиться з юним поетом Артюром Рембо. Упродовж двох років вони мандрують країнами Європи. Посварившись з Артюром, Верлен вистрілив із пістолета й поранив його. За що отримав два роки ув’язнення. У в’язниці Верлен намагався переосмислити своє життя, очиститися, повернутися до Бога. Але надто сильними

були його негативні пристрасті, щоб утриматися від морального падіння.

Як не дивно, але саме на цей час припадають найвизначніші поетичні досягнення — виходять друком збірки «Романси без слів», «Мудрість», «Давно і нещодавно», серія статей «Прокляті поети» та ін.

Із середини 1880-х років поета переслідують хвороби. Але він створює чимало нових поетичних збірок — «Кохання», «Паралельно», «Присвяти» та ін., автобіографічну прозу, п’єси. Кілька разів він подорожує до Нідерландів та Бельгії з програмою публічних виступів.

У 1896 році поета не стало.

На початку свого творчого шляху поет захоплювався «парнасцями», які пропагували «мистецтво для мистецтва», культ краси та витончену складність вірша. Але поволі вибудовувалася власна, самобутня творча манера. За словами літературознавця Д. Нали-вайка, вона є «…яскравим втіленням поетичного синтезу імпресіонізму та символізму». З одного боку, Верлен прагне виразити миттєві враження, відтворити у нюансах та напівтонах швидкоплинне почуття (імпресіонізм), а з іншого — надає цьому враженню символічних, узагальнених значень, вибудовує систему «відповідностей» між зовнішнім і внутрішнім світами (символізм).

4. Виразне читання поезії П. Верлена «Поетичне мистецтво»

5. Обмін враженнями, евристична бесіда

♦ Яку найпершу вимогу ставить автор до поетичного слова?

♦ Як ставиться автор до чітких, ясних барв, що пропонує?

♦ Що говорить поет про порушення проблем сьогодення, наскільки вони, на його думку, сумісні з поезією?

♦ Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює? Знайдіть це у тексті.

♦ Який зміст вкладає, на вашу думку, поет у слово «література»?

♦ Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокоментуйте їх.

6. Слово вчителя

Вірш П. Верлена «Поетичне мистецтво» став поетичним маніфестом символізму. Написаний 1874 року, а надрукований 1882. «Найперше — музика у слові» — такою є головна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання

в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,— медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.

У цьому ж році (1874), крім «Поетичного мистецтва», вийшла збірка П. Верлена «Романси без слів», що складається з трьох розділів: «Забуті арієти», «Бельгійські пейзажі» та «Акварелі».

Серед дев’яти «забутих арієт» (арієта — невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія «Так тихо серце плаче» (переклад М. Рильського).

7. Виразне читання поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче»

8. Обмін враженнями, евристична бесіда

♦ Який настрій навіює ця поезія?

♦ Про що цей вірш — про природу чи стан людської душі?

♦ Які принципи автора, проголошені в «поетичному мистецтві», відбилися у творі?

9. Слово вчителя

За удаваною простотою вірша простежується велика майстерність автора, його новаторство, відкриття «поезії душі». Верлен використовує все багатство фонетики французької мови, що викликає труднощі у перекладачів. Поет широко використовує алі-

терацію (повторення одних і тих же приголосних), асонанс (повторення однакових голосних), гру однокорінних слів, тавтологічні рими-повтори. Складна система римування поєднується з простим розмовним синтаксисом: речення короткі, часто неповні, це вигуки

та скарги: «О хлюпотіння зливи по крівлях, по землі!», «З відчаю хоч кричи! Печалюсь без причин» (тут і далі переклад М. Лукаша). Гнучкості реченням додає і такий прийом, як перенесення рядка:

«Любов й зненавиди нема, а дітись ніде!»

У вірші всього шістнадцять рядків, а розкривають поезію цілої душі.
4,7(6 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ