На завтра задали по задали сделать художественный пересказ одного из произведений чехова это типа сделать пересказ смешно , с интонацией и тд .. не знаю с чего начать составить уже краткий , смешной пересказ , буду зарание ! с интонацией я уже сама по работаю рассказ пересолил

👇

Увидеть ответ

Ответ:

Vika556965

04.11.2020

Да́ма с соба́чкой» — рассказ русского писателя и драматурга Антона Павловича Чехова, написанный в 1898 году

4,8(14 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

Anyta15111

04.11.2020

Казку Антуана де Сент-Екзюпері Маленький принц знають і люблять у всьому світі. Вона підкорює не тільки своєю щирістю, а й можливістю без залишку зануритися у світ дитинства.Коли гаєш за подорожами Маленького принца за різними планет, слухаєш його міркування, починаєш розуміти, що в ньому дивним чином поєднується дитяча безпосередність з мудрістю і проникливістю дорослої людини. Він живе за принципом: Встав вранці, умився, привів себе в порядок – і відразу ж приведи в порядок свою планету. Для нього, доброго і неегоїстичні хлопчика, так природно і необтяжливо піклуватися про когось іще, крім себе.Однак далеко не всі люди поділяють життєві принципи Маленького принца. Так, король дивиться на дуже спрощений: він мріє тільки про те, щоб у нього з’явилося якомога більше підданих. Честолюбець сенс існування бачить в шануванні і не помічає нічого навколо, адже гонорові люди глухі до всього, окрім хвали. Життя п’яниці взагалі бачиться повною нісенітницею, порочним колом: він п’є, щоб забути, що йому соромно пити. Ділок з четвертої планети – людина серйозна. Весь свій час він присвячує перераховування зірок, якими володіє. Однак, як справедливо зауважує Маленький принц, подібне володіння не приносить зіркам ніякої користі: І моїм вулканам, і моїй квітці корисно, що я ними володію. А зорям від тебе нема ніякої користі ….Від усіх цих персонажів відрізняється лише ліхтарник, тому що в його роботі все-таки є сенс. Він викликає повагу своєю вірністю даному слову. Напевно заняття ліхтарника викликало б презирство мешканців інших чотирьох планет, а тим часом з них тільки він один … не смішний. Може бути, тому, що він думає не тільки про себе.Мені здається, що в казці Маленький принц А. де Сент-Екзюпері доносить до нас думку, наскільки важливо жити так, щоб приносити користь іншим, не бути егоїстичним, марнославним, зберігати вірність в дружбі і любові.

4,7(53 оценок)

Ответ:

annamoz2004

04.11.2020

Шептало знає про свою неординарність, він пам'ятає матір, яка працювала в цирку, він пригадує розповіді про своїх предків — норовистих білих коней. Але незважаючи на це знання, білий кінь часом хоче злитися з табуном, аби уникнути гострого Степанового погляду, не впасти в око, уникнути вибору. Одначе це прагнення викликане не бажанням стати частиною колективного цілого. Зовсім навпаки. Шептала гнітить принизлива робота колгоспних коней, йому огидне відчуття пітних тіл табуна, який женуть на водопій навіть не до річки, а до колодязного корита (і цим автор теж підкреслює обмеженість світу, що визначає Шепталове життя). Володимир Дрозд ніби запитує свого персонажа, чи зможе він усе життя отак ходити позаду конюха, щоб не бігти серед спітнілих кінських тіл, останнім пити з корита скаламучену воду, щоб уникнути штовханини натовпу. І читач незабаром отримує відповідь: білий кінь показує свій норов і втікає в луки. Тут він відчуває себе вільним, як давні його предки — дикі коні. Шептало пасеться, лежить на траві, купається в річці. Змивши з себе сірий бруд, він стає білосніжним і, вражений, стоїть над водою. Власне відображення у воді стає ніби поясненням того, чому конюх дозволив собі ударити білого коня: забруднившись, Шептало став сірим (тобто пересічним, таким, як усі). Усвідомлення своєї неповторності дозволяє Шепталові пробачити Степана і навіть сумувати за ним. Повертаючись до колгоспної конюшні, білий кінь викачується в багні, щоб на ранок знову стати сірим, але глибоко в свідомості Шептала пульсує думка, що він особливий, і нікому його не зломити, доки в ньому живе таке самовизначення, але серед натовпу краще все ж таки залишати сірим, щоб не мозолити зайвий раз око.

Таким чином, автор створює досить поетичний образ коня (читай: особистості), який прагне свободи, але залишається в неволі, хоче самовиразитися, але, скутий сірим буденним життям, залишається серед натовпу, дозволивши собі лише один день вільного життя.

4,5(37 оценок)

Это интересно:

Мир-работы

11.09.2020

Методы эффективной работы в многозадачном режиме...

Праздники-и-традиции

31.12.2021

Как стать настоящей тусовщицей: секреты общения и завоевания новых знакомств...

27.06.2021

Как заставить людей в школе считать, что вы русалка?...

Образование-и-коммуникации

06.10.2021