У давньогрецькій міфології Пігмаліон — легендарний цар Кіпру, який цурався жінок і жив самотньо. У своїй самоті він зробив статую прекрасної жінки і закохався в неї. Пігмаліон звернувся з благанням до Афродіти, щоб вона оживила його творіння. Зворушена такою любов'ю, богиня виконала прохання. Галатея,яка ожила стала дружиною Пігмаліона і народила йому дочку.
Відштовхуючись від відомого міфу, Б. Шоу створює полемічно загострену п'єсу, в основі сюжету якої — парадоксальне, іронічне переосмислення давньогрецької історії про Пігмаліона і Галатею і про велику силу їхнього кохання.
Объяснение:
Родина – це святе, це твоя сила, це твій захист та надії, це твоя віра й прагнення, це твоя фортеця. Це ті люди, що будуть з тобою впродовж твого життя, йтимуть поряд, триматимуть за руку, підставлятимуть плече.
Моя родина невелика, але міцна та дружня. Ми звикли підтримувати один одного: коли знаходимося на відстані, обов’язково телефонувати, коли хтось хворіє, то майже цілодобово чергувати біля ліжка, коли комусь потрібна підтримка, то приходити на поміч незважаючи на відстань.
На свята ми завжди збираємося разом, до нас приїжджають родичі:дідусі, бабусі, дядьки та тітки зі своїми дітьми. Накриваємо великий стіл, готуємо багато різних смачних страв. А коли сідаємо всі за стіл, починаємо жартувати та розказувати історії з життя. Я люблю свою родину за те, що в ній немає місця сваркам та розбрату, егоїстичності та заздрості. Бабусь та дідусів шануємо, а коли вони не можуть приїхати до нас, ми знаходимо час, щоб відвідати їх, привезти їм чогось смачненького.
Слід розрізняти поняття сім’я та родина. Бо сім’я – це твої тато й мама, рідні брати й сестри. А родина – це усі родичі, що пов’язані з тобою кровним зв’язком.
Всем известно, что Сильвио лучший стрелок в округе. Его библиотека полна книг по технике стрельбы, а сам он никогда не промахивается, однако в дуэлях не участвует. Офицеры между собой считают, что на совести Сильвио лежит какая-нибудь несчастная жертва его небывалого мастерства. Тайна загадочного героя раскрывается с приходом в полковую канцелярию одного письма. После этого Сильвио поспешно собирается уезжать и устраивает прощальный обед. Позже он рассказывает одному офицеру свою историю. Долгие годы его мучила одна нерешенная ситуация.
Он хотел отмстить одному человеку, который подорвал его репутацию в гусарском полку. И вот, наконец, ему выдался такой случай. Но, как истинный романтический герой с устойчивыми моральными принципами, Сильвио не стал убивать своего обидчика. Ему хватило и страха в глазах графа, который совсем недавно женился на молодой и красивой девушке и теперь боялся потерять свое счастье из-за незначительного инцидента, произошедшего во время службы. На прощание Сильвио выстрелил в картину, висящую на стене в гостиной графа. Больше его никто не видел. Поговаривали, что он погиб во время восстания в Греции.