Поезія кохання шотландського поета р. бернса зачаровує щирістю, мелодійністю та простодушністю. у його віршах ідеться про почуття звичайної людини, яка сумує, радіє, страждає і вірить у щастя. сам бернс сприймав кохання як надзвичайно важливе джерело натхнення: «безперечно, існує безпосередній зв’язок між любов’ю, музикою і віршами, — стверджував митець. — любов — це світлий дар природи. можу сказати про себе, що я ніколи не мав жодної думки чи схильності стати поетом, доки не закохався. а тоді рима і мелодія стали… голосом мого серця». у своїх віршах він поетизував образ гарної дівчини (bonnie lass). але за життя р. бернса шотландські красуні насміхалися над ним і чекали, коли ж співець дівочої краси зустріне справжнє кохання. це трапилося 1785 р., коли р. бернс познайомився з джин армор. вони поклялись одне одному у вірності. за давнім каледонським звичаєм вони підписали шлюбний контракт, у якому перед богом навіки оголосили себе чоловіком і дружиною. на шляху до щастя подружжю довелося багато й виснажливо працювати, пережити скруту й розлуку. однак вони таки зуміли зберегти найважливіше — своє кохання. багатий батько джин не дав дозволу на шлюб і почав судове переслідування молодого поета. а р. бернс був бідним, тому мусив тривалий час переховуватися. потрапивши до м. единбурга, поет опублікував свої вірші, які пізніше ввійшли до його зібрання творів. так він здобув популярність. а кохання жило в його серці. у 1788 р. він узяв офіційний шлюб із джин армор. до речі, першим слухачем його творів була саме вона. поезію «моя любов — рожевий квіт…», як і багато інших ліричних віршів, бернс присвятив дружині — жінці, яка стала його долею. цей твір випромінює життєрадісну віру у всепереможну силу справжнього кохання. вірш «a red, red rose» уперше з’явився в 1794 р. в журналі «scots songs», виданий за сприяння популяризатора шотландських пісень п. урбані, з яким певний час співпрацював р. бернс. поет щиро вірив у те, що шотландська пісня не повинна загубитися в минулому. у передмові до твору п. урбані писав, що вірш «a red, red rose» він отримав від «відомого шотландського поета», який почув подібні слова з уст простої сільської дівчини. у шотландському діалекті ійської мови слово любов— luve в оригіналі вірша використовується на позначення дієслова любити, але воно пишеться з великої літери в значенні кохана.
Эврисфей посылает Геракла убить лернейскую гидру-чудовище с телом змеи и девятью головами дракона..Жила гидра в болоте,а когда выползала ,уничтожала стада и опустошала окрестности.Ее не могли убить ,потому что одна голова ее была бессмертна.Геракл ушел с Иолаем,которого оставил в роще,а сам пошел на поиски гидры.Нашел он ее в пещере.Раскалил стрелы и начал в нее пускать.Своим хвостом гидра пыталась его свалить,но герой придавил ее к земле и одну за другой сбивал палицей головы чудовища.Геракл видел,что на месте сбитой головы ,вырастали две новые. На гидре из болота выполз огромных размеров рак,схватил Геракла,но тот позвал на Иолая.,который убил рака и стал прижигать горящими стволами гидре шею.Больше новые головы не расли.Последней была сбита бессмертная голова ,которую Геракл глубоко зарыл,а сверху поставил скалу.Потом рассек тело гидры и свои стрелы смочил в ядовитой печени чудища.
