Відповідь:У головного героя гаряче і любляче серце. Він не терпить несправедливості, він відважний. Часом Міо дуже важко, часом він впадає у відчай і навіть плаче, але все ж таки здійснює свій подвиг і стає героєм. Образ Міо дано в розвитку. Спочатку це самий звичайний хлопчик, але думка про визначене йому подвиг (про нього розповідають в старій легенді, яку нашептав Міо казковий колодязь), про страждання людей надає йому мужності. До кінця твору Міо знаходить і батьківську любов і дружбу, домагається виконання всіх своїх заповітних бажань. Вирощую відрами у себе вдома, а потім беру і продаю! Самовідданість, відвага, почуття обов’язку, підтримка друзів ведуть його до перемоги
Пояснення:
Відповідь:У головного героя гаряче і любляче серце. Він не терпить несправедливості, він відважний. Часом Міо дуже важко, часом він впадає у відчай і навіть плаче, але все ж таки здійснює свій подвиг і стає героєм. Образ Міо дано в розвитку. Спочатку це самий звичайний хлопчик, але думка про визначене йому подвиг (про нього розповідають в старій легенді, яку нашептав Міо казковий колодязь), про страждання людей надає йому мужності. До кінця твору Міо знаходить і батьківську любов і дружбу, домагається виконання всіх своїх заповітних бажань. Вирощую відрами у себе вдома, а потім беру і продаю! Самовідданість, відвага, почуття обов’язку, підтримка друзів ведуть його до перемоги
Пояснення:
каждый день жаловалась, что у неё болит то живот, то голова, и уходила, чтобы
полакомиться кумысом.
Муравей один трудился с утра до вечера - то поливал поле, то полол. Наконец
созрел урожай.
Увидела лиса полный ток чистого зерна и решила обмануть муравья: весь
урожай взять себе.
- Друг мой муравей, зачем нам делить всю эту пшеницу? Лучше давай побежим
наперегонки. Кто из нас первым прибежит к току, тот пусть и берёт весь урожай, -
сказала лиса.
Муравей подумал и согласился. Стали они рядом.
- Давай! - крикнула лиса. И побежала в сторону тока.
Задрала она хвост , уши прижала, бежит во всю мочь. Но и муравей не зевал -
уцепился за её хвост.
Прибежала лиса к току и отряхнулась. Муравей отлетел в сторону, залез на кучу
пшеницы и крикнул:
- Эй, лиса, почему ты так замешкалась?
Лиса растерялась:
- Когда ты прибежал сюда?
- Давным-давно! Я уже успел отдохнуть, а ты вот еле дышишь.
Так лиса оказалась побеждённой.
Не сумела она придумать новую хитрость и побрела прочь.
Муравей перетащил в амбар весь урожай и жил спокойно, сытно. А ленивая
лиса голодала всю зиму.