Старий Берман персонаж з новели О. Генрі «Останній листок». Берман — художник-невдаха, його роботи не користуються популярністю і він змушений заробляти гроші працюючи натурником для студентів. Грошей вистачало тільки на шмат хліба і випивку. Але Берман постійно всім твердив, що його шедевр ще попереду, що він ще не написав свою найкращу роботу. Це і була його мрія. Історія в книзі починається коли дві подруги художниці починають жити разом, винайнявши квартиру в Нью-Йорку. З часом Джонсі (іншу художницю звали Сью) починає хворіти на пневмонію. Джонсі починає занурюватись у глибоку депресію і вирішує, що помре коли останній листок впаде з плюща, який ріс на стіні сусіднього будинку. Одного разу Бермана запросила Сью для позування і розповіла йому про хворобу Джонсі. Старий Берман вирішує намалювати дуже реалістичний листок на стіні. Йому це вдається і Джонсі вірить, що листок не впаде. Це додає їй сил і вона перемагає хворобу. Але сам старий Берман помирає вкінці оповідання, виконавши свою мрію,
Чему научил меня рассказ «Уроки французского»
Мне очень понравился рассказ В. Г. Распутина « Уроки французского ». Учительница Лидия Михайловна давала мальчику не только уроки французского, но и уроки терпения, взаимо , настойчивости и доброты... Чтобы понять, друг друга мальчику и Лидии Михайловне пришлось проделать большую духовную работу. Эта работа была не простая, Лидия Михайловна всеми силами пыталась мальчику. Хоть он не хотел, чтобы ему кто-то , она присылала ему тайные посылки, оставляла на дополнительные занятие чтобы накормить его. Мальчику это не нравилось, он даже не хотел говорить маме, что его же родственники у него воруют, что бы, не расстраивать её. Да им пришлось туго, они оба были упрямы, но Лидия Михайловна повела себя как настоящая героиня потому, что она стала мальчику второй мамой. Я думаю, это был самый добрый рассказ, который я когда-либо читал (а)
