Если вспомнить Бэлу, совсем молоденькую, юную девушку, влюбившуюся в Печорина, то судьба уготовила ей очень быстрый конец жизни. Максим Максимыч, считавший Печорина своим очень хорошим другом, после был очень разочарован, потому что видел, что он безразличен Печорину, даже не нужен, будто никаким образом не участвовал в его жизни, и снова Печорин принёс только страдание. Грушницкий, княжна Мери пострадали от любви. Грушницкий любил Мери, а Мери любила Печорина, который безжалостно влюбил её в себя, тем самым, оторвав от Грушницкого, и бросил, а сам Грушницкий умер от руки самого Печорина.
Таким образом, окружение Григория Александровича, были люди далеко не глупые, которые имели чувства к нему, , причём эти чувства оказались разбиты самим же Печориным. Все их мечты и надежды были разрушены, у некоторых прервалась даже сама жизнь. Он подрывал планы многих, оставляя ни с чем. . Хотя спешил дарить обществу что-то большее.
Моя матуся
Красу жінки-матері оспівували з давніх-давен. їй присвячували вірші, поеми, пісні. Художники змальовували її неповторну чарівність. Скільки чудових зображень жінок з малим дитятком на руках! Скільки в погляді матері ніжності, тривоги за майбутнє її рідної крихітки! Так ясно і просто каже прислів'я про те, що мати — це людина, яка найрідніша у всьому світі: "Нема цвіту пишнішого, як маківочка, нема роду ріднішого, як матіночка". Ні за які скарби не придбати матір. Яскраво свідчить про це народна творчість: "Нема того краму, щоб купити маму", "Матері не купити, ні заслужити".
Моя матуся. Це струнка, звичайна, проста жінка. Така приємна у розмові. Без нарікань на долю, без жалів. Як подих вітру. Лагідна така! А якщо і зробить зауваження, то чемно, тихо, ввічливо. "Материн гнів — як весняний сніг: рясно випадає, та скоро розтане".
Як приємно, відчуваючи тепло материної руки, її подих, ніжно пригорнувшись до її плеча, розповісти про свої мрії, поділитись роздумами про прочитану книжку, довірити все те, що хвилює і бентежить... Вона порадить, заспокоє, втішить і підбадьорить.
"На сонці тепло, а біля матері добре". Коли часом я хворію, то моя мила ненька хвилюється, піклується про мене з особливою увагою. "У дитини заболить пальчик, а в мами — серце".
