К. Г. Паустовский больше всего любил писать о простых людях, о деревенских детях. Его сказки очень похожи на обычную жизнь, а герои — на самих читателей, мальчишек и девчонок. Мальчик Филька, по прозвищу Ну Тебя, тоже ничем особенным среди сверстников не выделялся и мало походил на героя. Но то, что с ним произошло, заставляет о многом задуматься. Сказка учит бороться со злом в самом себе. Плохие качества есть в характере любого человека. Но если мы дадим волю злобе, дурным мыслям и грубым словам, они могут обернуться бедой. Так случилось с Филькой. Из-за его грубости, недоверия чуть было не вымерла от холода и голода целая деревня. Но Филька исправил свою ошибку. Трудно ему было сознаться и повиниться перед людьми. Непросто было вернуть доверие людей и обиженного коня. Но он сумел победить в себе угрюмого мальчика Ну Тебя, которому раньше ни до кого не было дела. Писатель показал, что в каждом человеке есть что-то хорошее. И к людям, к животным, к природе следует повернуться лучшей своей стороной. Иначе не миновать беды. «От охлаждения сердца», «от злобы людской» творятся на земле злые дела. Так учит Фильку его бабушка. А сказка Паустовского нам понять это и не умножать зла на земле ни словом, ни поступком.
З найбільшою силою такі ідеї прозвучали в історичній повісті І. Франка «Захар Беркут».В образі головного героя твору втілені сила, міць і мудрість українського народу.Захар Беркут, строгий лицем і високий на зріст був «…незважаючи на глибоку старість іще сильний і кремезний». Основним життєвим покликанням цієї людини була самовіддана праця на користь рідного народу. Навіть досягнувши похилого віку, він приймає активну участь у житті громади, допомагає людям своїми знаннями і своїм досвідом.Усе життя Захар присвячує боротьбі за єдність людей. Навіть перед смертю він бачить лише перемогу своєї справи, якій віддав кращі роки свого життя.Життєвою мудрістю і переконливістю сповнений виступ Захара Беркута перед громадою. Він завжди дотримує свого слова і з гордістю запевняє: «Беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові». Навіть наприкінці свого життя Захар переживає за майбутнє свого народу. Він закликає своїх співвітчизників триматися разом, стояти незламно один за одного, щоб ніяка сила, ніякий ворог не змогли їх подолати. Я захоплююсь Захаром Беркутом, в образі якого І. Франко втілив патріотизм, народну мудрість і відданість народній справі.Ми знайомимось з Захаром Беркутом вже наприкінці його життя і застаємо героя «сивим голубом», дев’яностолітнім старцем, поважним лідером гірської громади. «Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази».
Опис Захара Беркута: «…Се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями… Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, З. Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний. …Сад, пасіка й ліки — се була його робота». Цитати про Захара Беркута • «В своїй чотирилітній мандрівці Захар Беркут пізнав світ, був і в Галичині, і в Києві, бачив князів і їх діла, пізнав вояків і купців, а його простий, ясний розум складав усе бачене й чуте, зерно до зерна, в скарбницю пам’яті, як матеріали для думки». • «…Знали його не лиш як чудовного лікаря, що лічить рани і всякі болісті, але й не менш як чудового бесідника та порадника, котрий «як заговорить, то немов би тобі в серце вступає», а як порадить чи то одному чоловікові, чи й цілій громаді, то хоч цілий майдан старців набери, то й ті вкупі, певно, ліпшої ради не придумають…Віддавна Захар Беркут прийшов був до того твердого переконання, що як чоловік сам-один серед громади слабий і безрадний, так і одна громада слаба і що тільки спільне порозуміння і спільне ділання многих сусідніх громад може надати їм силу і може в кожній громаді поокремо зміцнити свобідні порядки громадські». •
