Иван-Царевич младший из царских сыновей.Третий сын-это всегда самый проблемный,незащищённый и подверженный испытаниям образ.Иван не глуп,трудолюбив и добр,но немного наивен.Он реагирует на критику своей жены,воспринимает всё близко к сердцу.Он эмоциональный и неуравновешенный персонаж сказки.Увидев жену в своей красе,Иван спешит сделать глупость,сжечь лягушачью кожу и навлекает на Василису и себя гнев Кощея.Иван молодец-красавец,а вот с другими качествами царскому сыну не повезло,всё раскрывается в ходе испытаний.Чтобы вернуть Василису,Иван становится бесстрашным и отправляется на поиски жены.Он смел,быстр и ловок,его доброта и сердечность найти союзников среди зверей.Меткий охотник,работящий и умный,находи и возвращает свою Василису.Иван научился быть терпимей,вежливей и ценить то,что у него есть.
Василиса Премудрая-дочь Кощея,наказанная за свой ум и мудрость отцом,обратившим её в лягушку на три года .Непокорная,имеет своё мнение и умеет за себя постоять,чем и разозлила батюшку.
Красавица,мудрая и справедливая,владеющая колдовством и знающая волшебство,но ей ближе человеческие ценности.Василиса умеет всё делать своими руками,ей дороги люди и она нашла себе мужа,не волшебника,а простого молодца,правда из царского рода.Василиса скромна,умеет держать язык за зубами,ей главное-семья,добрые отношения и любовь.Василиса-это воплощение женственности,мудрости и женского терпения.
пісня є український народ протягом усієї історії його існування. у часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня людям. у ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. у радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. пісня в праці та в дорозі. мабуть, така співуча в нас українська душа.
є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. у ній розповідається про те, що господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. та пісня, пообіцяв господь, людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло.
в українських народних піснях живе вся історія нашого буття. у них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. вони нікого не залишають байдужими. незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. у наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. от як пише про те і. драч:
а пісня - це душа. з усіх потреб потреба.
лиш пісня в серці ширить межі неба.
на крилах сонце сяйво їй лиша —
чим глибше пісня, тим ясніш душа.
народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.