Что ты любишь?
— Степь. Луга.
И речные берега.
Ветер.
Солнце.
Дождь.
Росу.
И ночлег в глухом лесу.
Дом без крыши,
Стен, дверей.
Вой ночной
Лесных зверей.
И до самого
Утра
Треск упрямого
Костра.
На рассвете
Птичье пенье.
Крик далеких петухов.
Еле слышное скрипенье
Сосен, елей и дубов.Что ты можешь?
— Я могу
Починить челнок дырявый
На лесистом берегу.
Я лекарственные травы
Собирать в лугах могу.
И костер разжечь высокий,
И штаны себе зашить.
И на солнечном припеке
Целый день по речке плыть.
Я могу найти на карте
Незнакомое село.
Я могу заштопать парус,
Сделать новое весло.Кем ты будешь?
— Моряком.
Или буду
Рыбаком.
Или летчиком бесстрашным.
Или опытным стрелком.
Буду смелым человеком.
Ну а кем –
Решу потом.
рифмы повторяются 1 2 3 4 до конца стихотворения
Объяснение:
Иван самый младший сын у Царя. Как написано в начале сказки " молодой, удалой , холостой"
С родителем отношения доверительные и почтительные. Это видно из такого, что Иван выполняет отца и пускает стрелу . И второй раз , когда спрашивает совета у отца , что делать ( ведь стрелу поймала лягушка) и следуя совету отца , берёт лягушку в жёны.
Иван очень нетерпеливый ( так как сжёг лягушечью кожу раньше времени ), не думая о том, какие это может вызвать последствия.
Иван легко восприимчив и зачастую не имеет своего мнения . ( Он
спалил кожу лягушки именно потом что братья смеялись над ним )
Иван обладает железной волей , целеустремлённый , не отступает перед трудностями ( Это видно из того, что он износил три пары железных сапог, три хлеба железных изгрыз)
Царевич доверчив ( он прислушивается к советам незнакомого старичка в лесу, а в последствии и к совету Бабы - Яги)
Иван милосерден и добр ( Он не убивает животных, хотя испытывает
крайний голод)
Вывод: Иван царевич положительный персонаж, он не сделал никому и ничего плохого . Если в начале сказки мы видим его домашним, капризным , то как только он вышел из под родительской опеки и трудный путь сложнейших испытаний, Иван раскрылся нам , как смелый, отважный человек.
Объяснение:
У п”єсі Генріха Ібсена “Ляльковий дім” розповідається про сімейне життя Нори і Торвальда. Торвальд був заможним чоловіком, у нього було все - робота, сім”я, затишний дім і любляча дружина Нора. Шлюб цих двох осіб нагадував п”єсу у ляльковому будиночку. Чоловік був дуже толерантний, поважав себе і вважав, що брехні не повинно бути в їхньому сімействі. Проте одного разу все помінялося. Коли чоловік Нори був хворим, вона робила все, щоб вилікувати його, але їй не вистачало грошей. Тоді вона почала підробляти підпис свого батька на документах, тобто, вчинила злочин. Нора розуміла, що цього Торвальд не пробачить їй ніколи, якщо дізнається, хоча за цим вчинком стояло бажання врятувати його життя.
Нора потроху сплачувала борги, в які потрапила, рятуючи його. Коли про таке становище дізнався її чоловік, він був у сильному розпачі. Він хотів вигнати Нору із дому, казав що вона недостойна виховувати їхніх дітей, але його позиція різко помінялася, коли чоловік, який видав Норин секрет, сказав, шо не розкриє цю таємницю нікому.
Саме тоді Торвальд заспокоїв свою жінку і сказав, що у них буде все добре, оскільки ніхто не дізнається про її вчинок. Але Нора після довгих роздумів вирішила піти із дому, в якому її сприймають за ляльку.
Я вважаю, що Нора була варта кращого ставлення до себе з боку своєї сім*ї, оскільки любила свого чоловіка і готова була на все заради Торвальда. А він натомість був ладен вигнати її із дому за те, що вона підписувала фальшиві документи, щоб добути грошей і врятувати йому життя. Саме через це вона покинула своїх дітей і чоловіка, хоча їй було дуже боляче усвідомлювати, що ніколи, можливо, не побачить своїх діток.
Відкритий фінал п'єси не дозволяє визначити, що чекає Нору: перемога або поразка, загибель або «нове життя». Адже Нора живе не своїм життям. Вона сама зізнається, що відчуває себе лялькою, що нею завжди керували - спочатку батько, потім чоловік. Мені шкода її.