М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
igorlenkov2017
igorlenkov2017
09.06.2021 01:54 •  Литература

Сопоставьте два стихотворения.какие ещё признаки сходства вы в них обнаружили.стихотаорение блока "полный месяц встал над "и есенина "поёт зима-"

👇
Ответ:
Блок: жанр - стихотворение, тема - о природе. есенин-жанр-стихотворение, тема-о природе
4,5(2 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Лизунчик011
Лизунчик011
09.06.2021
Природа-это прекрасное творение,которое создано для нас,людей,чтобы мы научились любить,восхищатся и дарить тепло окружающим.Прийду,бывает  в сад,полон цветов,плодоносных деревьев и лечебных трав,что завораживают своим запахом,и сердце просто разрывается от умиротворения,гармонии и спокойства.Так и хочется подойти к каждому цветочку,каждой травинке,каждому кустику и поговорить с ним ,погладить,полить и просто им повосхищатся.Вот слышно,как журчит ручеек,чья вода чиста,как серебро и приятна на вкус.Выпьеш этой целебной воды и сразу чувствуешь прилив энергии,здоровья и бодрости.И сразу замечаешь, как распустился цветок,с которого пчелы собирают сладкий нектар и чья красота завораживает множевство людей,приносит им счастье и приятный аромат,что как легкий ветерок,обволакивает тебя изнутри и пробирает до самих кончиков пальцев.В нашем мире существует миллион видов растений,которые покорили весь мир и сейчас,благодаря им,мы дышим свежим воздухом и просто живем.Это и есть неповторимая красота природы!
4,6(27 оценок)
Ответ:
khalitovroman
khalitovroman
09.06.2021

Объяснение:

Остап і Андрій, сини Тараса Бульби, після закінчення київської бурси повернулися додому. Їхній батько був "із числа тих корінних, старих полковників: весь був він створений для військової тривоги і відрізнявся грубою прямотою свого характеру". Він заздалегідь тішив себе думкою, як прибуде зі своїми синами на Запорізьку Січ, представить їх усім старим, загартованим боями товаришам, подивиться на їхні перші ратні подвиги. Спочатку Тарас Бульба хотів відправити Остапа й Андрія на Січ одних, але "побачивши їхню свіжість, рослість, могутню тілесну красу, загорівся воїнський дух його, і він наступного ж дня вирішив їхати з ними сам, хоча необхідністю для цього була тільки уперта воля". Вранці, попрощавшись зі старенькою матір'ю, козаки рушили в путь.

ІІ

Вершники їхали мовчки. Старий Тарас думав про давнє: "перед ним проходили його минулі роки, за якими завжди плаче козак, бажаючи усе життя залишатися молодим". Він думав про те, кого зустріне в Січі з колишніх товаришів.

Думки його синів були зайняті іншим. Старший, Остап, майже ніколи не думав ні про щось, "окрім війни та привільного пияцтва". У бурсі його вважали одним із найліпших товаришів, проте вчився він неохоче і чотири рази закопував свій буквар у землю, доки батько не поклявся, що Остап не побачить Запоріжжя довіку, якщо не навчиться всім наукам. Зараз Остап "був душевно розчулений сльозами бідної матері"; тільки це його бентежило і примушувало замислено опустити голову.

Менший брат його, Андрій, "мав почуття дещо жвавіші і якось більш розвинуті... Він також кипів жагою подвигу, але разом із нею душа його була доступна також іншим почуттям. Потреба кохання спалахнула в ньому жваво, щойно він проминув вісімнадцяте літо. Жінки частіше стали поставати в гарячих його мріях; він... бачив її щохвилини, свіжу, чорнооку, ніжну". Андрій старанно приховував свої почуття від товаришів, бо вважалося сороміцьким для козака думати про жінку і про любов, не покуштувавши битви. Одного разу, блукаючи вулицею, де жили малоросійські та польські дворяни, він "побачив красуню, якої ще не бачив зроду: чорнооку і білу, мов сніг, освітлений вранішньою зорею. Дівчина стояла біля вікна". Це була дочка ковенського воєводи, що тимчасово приїхав до Києва. Андрій бачив прекрасну полячку ще декілька разів, та незабаром вона поїхала. Саме про неї думав Андрій, понуривши голову і опустивши очі.

4,6(65 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ