Благословив» аналіз Автор — Олег Ольжич Рік написання — 1933 Жанр — громадянська (патріотична) лірика Тема — Життя та боротьба Ідея — автор нагадує нам, що життя прекрасне, але скороминуче, тому не варто витрачати час даремно, слід займатися тим, чого справді прагне душа в дану мить Маючи зазначені у вірші риси у своєму характері, українець, на думку Ольжича, зможе врешті стати переможцем, обрати свій «найхмельніший келех». Для Ольжича — це «келех» волі, національного визволення. Саме його вибрала Україна поміж «солодких і променистих вин», під якими поет розуміє «солодкі» обіцянки тих, хто хотів би бачити Україну на колінах «Господь багатий нас благословив» художні засоби застарілі слова, біблеїзми, старослов’янізми — «літеплим, самопосвята, вотще» метафори — «на столах Його веселих» «Твойому серцю найхмельніший келих» епітети — «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких ґрон», «променистих вин» повтори, що підкреслюють тривалість дії « і вірити, і прагнуть», влучно виражають думку «Безсмертне – і величне, і ясне-бо», уповільнюють плин мови, надають їй урочистості Вустами ліричного героя автор закликає вірити й боротися — жити не даремно, іти за велінням свого серця. Він вважає українців духовно багатою нацією, і саме це має до м у боротьбі за національне визволення. Настрої ліричного героя піднесені, він постає сміливим, рішучим, мудрим. Ліричний герой Олега Ольжича не зрікається насолод життя зі страху. Він певний своєї сили й віри у свою мету та цінує кожну мить життя, даровану Богом людині.. Олег Ольжич знає, що життя, яким сотворив його Бог, є «багате і щедре». Серед його дарів є «любов і творчість, туга і порив, Відвага і вогонь самопосвяти». Це те, що ніхто не зможе відібрати. Поет закликає іти за велінням свого серця, жити повнокровним життям,
Было это на Руси. Как-то раз барин Гаврила захотел заиметь себе жену. Просит он своих слуг:"Достаньте и привезите в соло самую лучшую девушку на Руси". Слуги покорно склонили головы. И один из них сказал, что будет барину девушка через 3 дня и три ночи. Вот женился барин три дня, опять созывает барин своих слуг, и говорит:"Достаньте мне самую изысканную еду на Руси". Отвечали слуги, что будет барину кушанье через 3 дня и 3 ночи. Привезли слуги кушанье, и барин задал пир на весь мир. Проходит ещё несколько времени, и барин опять созывает своих слуг: "Достаньте мне самую лучшую одежду на Руси". Но один из слуг мудро сказал: "Будь благоразумен барин. У тебя и так всё самое лучшее. Неужели тебе не хватает?" Но не послушал своего слугу барин. И опять повторил свою прихоть. Тогда собрались слуги и ушли, так никогда и не придя больше в это село. Потом закончилась у барина еда, а просить было не у кого. Заскучала у барина Жена, и ушла от него. Взбунтовались крестьяне и тоже покинули барин. Стал барин бедным, старым странником. Остался он у разбитого корыта.
Песня-это прекрасный жанр. Слушая песни мы можем погрузиться в свои мечты, фантазии. Русский народ очень любит песни. Еще давно люди играли на балалайках, гуслях, подпевали и танцевали под них. В песню они выкладывали всю свою русскую душу. Впрочем, русские любят песни до сих пор. Песня сопровождает нас везде. Гуляя по улице мы можем слышать песни, доносящиеся с чьей то квартиры, даже пение птиц можно назвать в каком-то смысле песней. В торговых центрах тоже часто играет музыкв, мы слышим музыку в телевизоре, в телефоне и не только. В словах песни часто можно услышать переживания, горе или наоборот радость, веселье. Слушая песню, можно понять настроение автора. Из этого всего можно сделать вывод: песня это неотъемлимая часть нашей жизни.
Автор — Олег Ольжич
Рік написання — 1933
Жанр — громадянська (патріотична) лірика Тема — Життя та боротьба Ідея — автор нагадує нам, що життя прекрасне, але скороминуче, тому не варто витрачати час даремно, слід займатися тим, чого справді прагне душа в дану мить Маючи зазначені у вірші риси у своєму характері, українець, на думку Ольжича, зможе врешті стати переможцем, обрати свій «найхмельніший келех».
Для Ольжича — це «келех» волі, національного визволення. Саме його вибрала Україна поміж «солодких і променистих вин», під якими поет розуміє «солодкі» обіцянки тих, хто хотів би бачити Україну на колінах «Господь багатий нас благословив» художні засоби застарілі слова, біблеїзми, старослов’янізми — «літеплим, самопосвята, вотще» метафори — «на столах Його веселих» «Твойому серцю найхмельніший келих» епітети — «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких ґрон», «променистих вин» повтори, що підкреслюють тривалість дії « і вірити, і прагнуть», влучно виражають думку «Безсмертне – і величне, і ясне-бо», уповільнюють плин мови, надають їй урочистості Вустами ліричного героя автор закликає вірити й боротися — жити не даремно, іти за велінням свого серця. Він вважає українців духовно багатою нацією, і саме це має до м у боротьбі за національне визволення. Настрої ліричного героя піднесені, він постає сміливим, рішучим, мудрим. Ліричний герой Олега Ольжича не зрікається насолод життя зі страху. Він певний своєї сили й віри у свою мету та цінує кожну мить життя, даровану Богом людині.. Олег Ольжич знає, що життя, яким сотворив його Бог, є «багате і щедре». Серед його дарів є «любов і творчість, туга і порив, Відвага і вогонь самопосвяти». Це те, що ніхто не зможе відібрати. Поет закликає іти за велінням свого серця, жити повнокровним життям,