«пісні про роланда» образ роланда роланд — граф, племінник короля, пасинок ганелона. за історичними джерелами, він був сином берти, сестри карла, і сенешала (королівського чиновника) мілона. найбільш достовірну інформацію про нього містить «життєпис карла великого» ейнхарда. головний герой французького героїчного епосу, яким карл завжди захоплюється, його хоробрістю та відвагою. олівер, друг роланда, вказує на запальність графа. а ганелон, вітчим, називає його «чванливим співправителем». роланд вірно служить королю.«васал повинен за свого сеньйора терпіть нестатки, спеку і мороз, віддати тіло й кров і все життя! » — так говорить сам герой. у звязку з цим образом виникає тема вірності королю і васальського служіння йому. герой готовий завжди захищати свою батьківщину, він гордий і самовпевнений лицар. роланд відкинув пропозицію карла збільшити загін. «цього не треба,— відповів роланд.— себе і рід свій я не осоромлю! » герой вважав, що прохання залишити більшу кількість воїнів сприйматиметься як його боягузливість, а цього він не міг допустити. олівер більш поміркований, ніж роланд. тому, розуміючи небезпеку, він тричі радить товаришеві засурмити в чарівний ріг оліфант, щоб сповістити карлові про необхідність . але у своїй відвазі й запальності роланд не здатний тверезо мислити і прагне своїми силами здолати ворога. такий вчинок роланда став причиною поразки й загибелі його самого і всього ар’єргарду. лише після того, як він побачив, що загинула більшість хоробрих франків, роланд вирішив засурмити, «щоб не прийшлося маврам ні одному у радощах вертатися додому». приголомшує сцена, що змальовує роланда, який сурмить у ріг вдруге. сила страждання, болю за загиблих товаришів втілюється у максимальному напруженні героя, у якого «з уст… пішла червона кров, а в голові виски аж затріщали». роланд віддає своє життя у бою, ні на хвилину не замислюючись над можливістю іншого вибору. граф тричі відмовляється сурмити, тобто просити у карла, гордість не дозволяє йому зробити це. герой хоробрий, безстрашний, могутній, прекрасний, грізний; перед боєм «став гордим, як лев чи леопард». герой сміливий, хоробрий, сильний, рішучий, патріот, відданий сюзерену, вірний товариш. але є й негативні риси: самовпевненість, нерозважливість, запальність. у творі розкривається внутрішній світ людини, яка має і позитивні і негативні риси характеру. граф роланд уособлює у собі мужність, доблесть, відвагу. він, відданий васал, заради свого сюзерена готовий на все. автор поеми постійно підкреслює, що роланд — справжній рицар: він жив, як рицар, і помер, як герой. навіть бог визнає достоїнства роланда: він забирає його в рай, незважаючи на такі недоліки героя, як гордість та самовпевненість. роланд є втіленням народної мрії про ідеального героя-лицаря.
Школьные знания.com задай вопрос из школьного предмета ven149 5 - 9 50+25 б характеристика роланда з "пісні про роланда" попроси больше объяснений следить отметить нарушение denis0705 09.02.2015 реклама ответы и объяснения лучший ответ! svetaaal svetaaal хорошист основні риси вдачі героя: сміливий, хоробрий, сильний, рішучий, патріот, відданий сюзерену (франції та християнській вірі) ,вірний товариш. але є й негативні риси: самовпевненість, нерозважливість, запальність, непоміркований. роланд походить з королівського роду. він відважний воїн відомий за межами франції. має гарну зовнішність, чесний, порядний, відкритий душею. головне для нього-інтереси держави. його вчинками керують патріотичні почуття, бажання утвердити справедливість.
Пролетели три года быстрые
От поры, как Илья каликами
Исцелён, ездит в поле чистое
Тешит силу свою великую.
Обучился он делу ратному
Многотрудному да затейному,-
И стрелковому, и булатному,
(Булавой мечом), и копейному.
А ещё умел врукопашную
Против ста сойтись крепких молодцев,
пахать землю пашную,
Охранял округу от половцев.
Был крещён отцом – настоятелем,
Очищался крестом от скверного,
В деле всяческом был старателен,
Сам взрастил коня себе верного.
Нужно слово, каликам данное,
Исполнять по уму, по совести,-
Заслужить в бою славу бранную,
Облегчать людям беды-горести.
Быть ему на Руси воителем
По пророчеству, по велению.
Вот приходит Илья к родителям
Просит слово благословения.
На дорогу долгую дальнюю,
А родители не перечили.
Прозвучали слова прощальные
Мигом скрылся Илюша в вечере.
Во Чернигов скачет дорогою
Подъезжает и зрит с досадою,
Окружило множество многое
Город - враг взял в кольцо осадою.
И стоит под крепкими стенами,
К штурму грозному, знать, готовится.
Кто не сгинет, те будут пленными,
Ясно солнышко к полдню клонится.
А на стенах-то люди княжие,
По сравненью с врагом ничтожество.
Покрошил Илья силы вражие,
Искрошил великое множество.
Остальные в бега пустилися
В страхе, в панике - в поле дикое.
Вот врата пред ним отворилися,
То-то радость была великая.
Торжество у каждого жителя,-
Так приятно дышать свободою.
Вышли все встречать избавителя,
Приглашают быть воеводою