За час навчання у дев’ятому класі я дізнався багато нового, в тому числі прочитав величезну кількість корисних і надзвичайно цікавих літературних творів як української, так і світової літератури. Звичайно, як і з іншими життєвими явищами і досвідом, деякі твори дійсно запам’ятовуються надовго, тому що вони цікаві і захоплюючі, а інші забуваються вже незабаром після прочитання. Кажучи про мене особисто, можна відзначити, що в мене було багато як тих, так і інших. Але найбільше мене вразив твір Миколи Гоголя під назвою «Шинель».
У цьому надзвичайно цікавому творі мова ведеться про так звану маленьку людину. Причому цей маленький чоловік, як мені подумалося під час прочитання, це не просто окрема особистість, це скоріше загальний образ людини, яка існувала завжди, в тому числі і в сучасному світі. Маленька людина в розумінні Гоголя – це особистість, з одного боку, повністю нешкідлива, правильна, логічна і мудра. З іншого ж боку, маленький чоловік мав деякі особливості, що робило його чужим для всіх тих, хто його оточував. Приміром, він боявся розвитку, надмірної відповідальності, не хотів приймати серйозних рішень і займатися чимось новим, чимось, чим до цього він не займався. У той же час мрія у нього була така ж маленька – купити собі шинелю. На жаль, цій мрії судилося збутися лише на один день, адже вже незабаром у маленької людини шинель просто вкрали. Більше того, йому ніхто не захотів до повернути. Все це призвело до трагічної смерті.
Цей твір мені сильно сподобався тому, що він прагне навчити чогось того, хто його читає. Насправді, вже цього не мало, адже вчить цей твір досить корисним речам. По-перше, він вчить ставитися терпимо до тих, хто вас оточує. Навіть якщо хтось від вас сильно відрізняється, це зовсім не привід насміхатися чи зневажати цю людину, адже у нього є почуття, емоції. В деяких випадках він може навіть не пережити таке ставлення. По-друге, завжди слід допомагати тим, хто опиняється у важких життєвих ситуаціях. Іноді людина не може впоратися зі своїми проблемами самостійно, тоді їй потрібно до адже і вам самим коли-небудь може знадобитися ефективна до Крім інтересу, який викликав в мене твір Миколи Гоголя під назвою «Шинель», я також можу виділити його високу повчальність. Цей твір вчить ставитися до людей набагато терпиміше, спокійніше і поважніше. Письменникові вдалося показати образ людини, яка зовсім не була поганою, але чомусь страждала. Цієї людини стає дуже шкода, в цьому і полягає повчальність.
Есенину удается воссоздать контрастный и
противоречивый образ своей родины.
В ней органично переплетаются красота и убогость,
чистота и грязь, земное и божественное.
Родина, которую изобразил поэт, показана святой.
В её домах иконы (образа).
Сам поэт чувствует себя в ней "захожим богомольцем".
Празднуется Всё это показывает духовность Руси.
Родина, словно живая, и поэт обращается к ней,
как к близкому человеку.
В стихотворении много религиозной символики:
"рать святая", "рай", "кроткий в ризах образа".
Этим поэт создаёт атмосферу доброты,
светлой радости и чистоты, которая посещает
человека после праздничного богослужения.
Поэт усиливает художественное восприятие образов
звуковым рядом слов, создавая иллюзию
колокольного звона
(звуковой ряд — слова звонно, гудит, прозвенит)
Чтобы передать всю духовность, красоту, тоску,
автор использует различные выразительные средства.
Первый прием, который мы встречаем в стихотворении, –
это олицетворение.
Оно выражается обращением поэта к Руси.
Также этот приём использован по отношению
к плясу, который гудит (И гудит за корогодом
На лугах веселый пляс..)
Поэт применяет цветопись.
Небо изображает настолько синим, что глаза в них тонут.
Луга – зелеными.
золотой цвет- об образах, мёде, церквях.
метафоры – веселый пляс, чахнут тополя
эпитеты – захожий, низенький, кроткий, мятый,
зеленый
Глаголы, приводят всё в движение весь сюжет.
Сначала лирический герой осматривает родную
землю, потом бежит по тропинке и слышит смех
девушек.
Все эти литературные приёмы нарисовать
Русь, её образный ряд с
**хатами, иконами, маленькими изгородями,
церквями, бескрайним небом, полями, хороводами**.
Сущность Родины для поэта в ее духовной красоте,
близости с природой.
Объяснение:
Например, роман Льва Толстого "Война и мир".
Неслыханную доброту и душевную щедрость проявляют
герои произведения во время войны 1812 года.
Пьер Безухов на собственные деньги снаряжает всем
необходимым целый отряд ополченцев, и сам с ними
отправляется на войну с Наполеоном.
После поражения наших войск при Бородино Кутузов
предлагает всем оставить Москву, и семья Ростовых
собирается уехать в своё имение, погружая имущество
на подводы.
Но когда Наташа Ростова узнаёт, что необходимы подводы
для вывоза раненых из горящей Москвы,
она тут же приказывает освободить подводы и
предоставить их раненым.
Ещё один литературный пример.
Это роман "Преступление и наказание".
Родион Раскольников, находясь на грани нищеты и безумия,
отдаёт почти все свои деньги, присланные ему матерью
и сестрой, на похороны задавленного лошадью Мармеладова.
Повесть "Капитанская дочка" Пушкина.
Пётр Гринёв подарил Пугачёву свой заячий тулупчик,
проявив при этом неслыханную щедрость