15 октября 1942 года командиру отделения отдельной роты автоматчиков 146 отдельной стрелковой бригады младшему сержанту Агашеву А.Ф. был отдан приказ. Согласно приказу младший сержант с вверенным ему отделением должен был пробраться в тыл противника и организовать там деятельность по уничтожению личного состава из числа отступающих гитлеровских войск. Алексею и его отделению удалось отбить у противника один из дзотов (уничтожив при этом 10 фашистов) и организовать в нем оборону. 16 октября 1942 младшему сержанту Агашеву А.Ф. поступил приказ об организации прикрытия огнем группы разведчиков. Благодаря умелым и слаженным действиям отделения во главе с Алексеем Агашевым удалось предотвратить окружение разведгруппы (уничтожено было 16 гитлеровцев). 18 октября 1942 года, получив задачу от командования по доставке языка, отделение под управлением Алексея, взаимодействуя с четырьмя разведчиками, сумело захватить и доставить в штаб двух языков. За умелое руководство личным составом отделения, успешное выполнение поставленных задач этот человек был представлен к Ордену Красного знамени.
Романтизм – це культурне явище, характерне для XVIII-XIX століть і поширене на території Європи. Як і кожне культурне явище, романтизм з’явився не на порожньому місці, а став результатом епохи, яка йому передувала. Як відомо, романтизму передувала епоха Просвітництва, якій були властиві раціоналізм і промислова революція. Мабуть, люди втомилися від раціонального і розумного погляду на життя і речі, а тому захотіли чогось більш яскравого і сильного з точки зору емоційності, через це й з’явився романтизм.
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.
"Листопад"-стихотворение, наполненное светлой грустью.
Хотя стихотворение и называется "Листопад", это, скорее,
описание не данного явления природы, а того краткого
состояния затишья перед его началом.
Наблюдая за изменениями в природе, автор невольно
размышляет о течении жизни, о предстоящем конце-
тишине, увядании.
Но эта печаль-светлая, ещё яркая, красивая,
как золотая осень, как сказка…
Хотя в последующие десятилетия Бунин написал немало
прекрасных стихов, он до конца жизни дорожил "Листопадом".
Бунин умер 8 ноября 1953 года; и когда хоронили
Ивана Алексеевича, его жена Вера Николаевна вспоминала
строки про терем-лес, "лиловый, золотой, багряный",
и её как-то успокаивало, что это случилось осенью
в такой солнечный день, какой Бунин особенно любил.
Так "Листопад", принёсший поэту славу, проводил его
и в последний путь.. .
"Поэзия живёт долго, - говорил Иван Алексеевич -и чем дальше,
тем сильнее".
Это и про "Листопад", гимн русской осени...