Ада́м Ада́мыч[1] Вра́льман[2] — один из персонажей комедии «Недоросль» Д. И. Фонвизина, невежественный немецкий кучер, поступивший на службу к русским помещикамПростаковым в качестве гувернёра их сына-недоросли Митрофанушки.[3][4][5][6]
Содержание [убрать] 1Литературный образ2Примеры использования3Примечания4ЛитератураЛитературный образ[править | править вики-текст]Этимологически фамилия Вральман состоит из двух частей и образована от русского слова враль — врун, лгун и немецкого слова mann — человек.[3][4][5][7][6]
Задача Вральмана в доме Простаковых заключается в том, чтобы учить Митрофанушку «по-французски и всем наукам». В отличие от других наставников недоросли — Кутейкина иЦыфиркина, находится на особом положении и получает жалование равное трёмстам рублям в год.[1] Являясь кучером (по словам Стародума) и не зная ни французского языка, ни каких-либо наук, Вральман получил место гувернёра благодаря нескольким обстоятельствам:[1]
он является иностранцемим довольна госпожа Простакова («мы им довольны»), поскольку не мучая Митрофанушку занятиями бережёт его здоровье («робёнка он не неволит»)единодушен с Простаковой относительно воспитания Митрофанушки, поскольку считает, что у того слабая голова («А фить калоушка-то унефо караздо слапе прюха...») и неучёный, но здоровый гораздо лучше, чем мёртвый, но «премудрый», как «Аристотелису», также, что грамота не нужна для выхода в светский мир («Как путто пы россиски тфорянин уш и немог ф сфете аванзировать пез россиской крамат!»)Вральман имеет сложные отношения с Кутейкиным и Цыфиркиным, которые в отличие от него имеют хоть какую-то образованность. Это в итоге выливается в донос на них Вральманом Простаковой.[1]
Несмотря на свою говорящую фамилию, Вральман обманывает и ведёт себя нагло не из-за такой своей природной сущности, а в зависимости от жизненных обстоятельств или по необходимости. Так, по причине продолжительных (три месяца) поисков работы кучером и угрозы умереть от голода Вральман назвал себя учителем.[1]
Фонвизин отводил Вральману место второстепенного персонажа, задачей которого было выступить отражением лени Митрофанушки и невежества Простаковой, а также наглядно показать ущербность тогдашней моды на гувернёров-иностранцев, который как и Вральман, не имели должного образования и были мошенниками. Незначимость Вральмана, по сравнению с другими персонажами, видна в частоте появлений в комедии (конец 3-го и конце 5-го действий, хотя и упоминается в 1-м действии), как и его неучастие в интригах.[1]
После Фонвизина образ невежественного иностранного гувернёра станет классическим для русской комедии. Литературовед К. В. Плетнёв считает, что внимания заслуживает такой обстоятельство, как то, что «Вральмана наняли в Москве. Простакова говорит Правдину: «В Москве же приняли иноземца на пять лет и, чтоб другие не сманили, контракт в полицию заявили...». Это важно, поскольку согласно действовавшему с середины XVIII века императорскому указу все иностранцы, которые выразили желание работать гувернёрами и выступить в качестве содержателей пансионов, обязаны были в порядке сдавать квалификационные экзамены в Московском университете или же в Санкт-Петербургской Академии наук. Если же кто-то нанимал гувернёра-иностранца, не имевшего необходимый аттестат, то это наказывалось штрафом. Отсюда можно сделать вывод, что Простакова наняла Вральмана в нарушение действующего законодательства, а полиция, в свою очередь, не выполняет должным образом возложенные на неё обязанности. Причём Фонвизин пытается донести мысль о том, что невежественный гувернёр приведёт своего воспитанника в духовному разложению, хотя при правильном обучении должен вырастить из него человека с высокими добродетелями и наличием гражданских доблестей.[1]
Примеры использования[править | править вики-текст]
на обман указывает и «говорящая» фамилия героя – «вральман». в «недоросле» характеристика вральмана и практически всех других персонажей раскрывается через их имена – так, «вральман» происходить от слова «врать» и концовки «манн», присущей фамилиям. кроме того, что фамилия указывает на лживого человека, вруна, так и еще и раскрывает личность персонажа – «ложного немца». даже казалось бы имеющийся у героя акцент в конце пьесы объясняется прирожденным дефектом речи мужчины. в финале произведения обман раскрывается – стародум узнает во вральмане бывшего кучера и снова зовет к себе на службу.
в комедии персонаж выступает единственным учителем, который не пытается учить митрофана, при этом получает достойное жалованье и общается с простаковой на равных. вводя в сюжет вральмана, фонвизин иронизирует над глупостью невежественных помещиков, которые не могут отличить кучера от иностранного учителя. этим автор затрагивает острые вопросы обучения в россии 18 века, подчеркивает необходимость реформации и обновления системы образования во всей стране.ссылка на источник:
“джури козака швайки” характеристика героїв “джури козака швайки” характеристика героїв – санька, грицька та інших героїв викладена в цій статті. також вам може аналіз твору “джури козака швайки”. “джури козака швайки” характеристика героїв дід кудьма – таємний вихователь вовків, наділений божим даром, книжник і цілитель, який знає таємниці минулого й майбутнього, людської душі й людської історії. він причетний до всього, що діється, й водночас не діє ніде, бо кожен має сам обирати й вибудовувати свою долю. та саме життя волхва кудьми автор ставить за приклад як своїм героям, так і читачам: «гарне життя прожив. важке й чисте. може спокійно дивитися в очі пращурам своїм». дід кібчик основу його характеру складає внутрішня потреба повністю реалізувати себе на користь ближнім, передати накопичений за довге життя досвіт і мудрість, озвучує основні поєднуючі ідеї в творі та слугує своєрідним каталізатором дії (гуртує ватаги, знаходить місце для фортеці, вигадує всілякі військові хитрощі демка дурна сила одним із головних образів повісті є й демко дурна сила, напрочуд сильний фізично та не надто метикуватий онук діда кібчика. демкова доля – це приклад того, що сили доброї людини можуть бути витрачені на марне та зле через її недосвідченість, і водночас вона засвідчує глибоку людяність і справедливість наших пращурів. юзеф тишкевич служить двом хазяїнам: панові кобильському та татарському вельможі іслам – беку, навіть має його охоронний знак, наводить татар на українські села, продає татарам відомості про козаків, грабує та вбиває в плавнях одиноких добичників (з дозволу і покровительства пана кобильського), підступний і жорстокий, хитрий, скупий, ниций, брехливий дбає лише про власні інтереси. загинув, коли втікав з поля бою, від стріл татар “джури козака швайки” характеристика пилипа швайка уміння, майстерність, хист вольові якості почуттєві якості кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні. сміливий, розумний, спостережливий, витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе. вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів. справжній лицар, який щиро служить своєму народові, товариству “джури козака швайки” характеристика санька і грицика санько грицик соціальне становище єдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає став круглим сиротою після набігу татар на село, живе у сім’ях односельців і пасе сільську череду, за що його годують, одягають і прихисток по черзі жителі села. чим займалися у воронівці наглядав за курчатами пасе селянську і панську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай петрик риси характеру мрійливий, спокійний, розважливий жвавий, непосидючий, запальний, рішучий, щирий виняткові здібності неабиякий ворожбит, має рідкісний дар: уміє подумки віддавати накази й навіювати має зіркі очі. не дає себе одурити друзі-підлітки, які долею випадку вимушені шукати щастя поза рідним селом воронівкою. самостійні, наполегливі, сміливі, спостережливі, кмітливі, відчайдушні; володіють шаблею (дерев’яною), гарно на коні тримаються. «ми не діти, – набурмосився грицик. – ми з лука вміємо стріляти, правда ж, саньку? і на шаблях б’ємося. і підкрадаємося так, що ніхто й не побачить». ставши на свій шлях, хлопці вже не мають вибору, бо кожний крок веде все далі й далі від узвичаєного мирного життя до сповненого тривог і дорослої відповідальності козакування.
джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua