Жанр: автобіографічна повість Тема «Гуси-лебеді летять»: зображення життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства М. Стельмаха, коли він був дев’яти-десятирічним хлопчиком. Ідея «Гуси-лебеді летять»: автор закликає не бути «холоднооким», уміти бачити красу, любити рідну землю, що «така свіжа, така м’яка, мов колиска», «щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились». Герої твору «Гуси-лебеді летять» Михайлик, його мати та батько, дід і баба, попова наймичка Мар’яна, дівчина Люба, кобзар Левко, майстер на всі руки дід Дем’ян, дядько Себастіян — це полюс добра. А полюс зла — улізливий кар’єрист Юхрим Бабенко, «скупий рицар» дядько Володимир, дядько Сергій з його «темною душею»…
Відповідь:
Моя творчість зазнала впливу як романтизму, так і реалізму. У цьому його своєрідність. У своїй поетичній спадщині я бачу рух від романтизму до реалізму, хоча й у зрілих і в пізніх творах зберігається романтичні мотиви. Але в усі свої роки в поезії я виявляв цікавість до особистості — неабиякої, шукаючої, вільнолюбної, а тому самотньої, незадоволеної і трагічно нещасливої. Особистості духовно багатої, яка прагне визначити своє місце в сучасному їй світі.
У літературу я не ввійшов, а ввірвався — своїм віршем-пострілом, віршем-обвинуваченням. Як я написав про вірш "Смерть поета" (1837). Він відразу ж визначив моє місце в літературі, і свою позицію в суспільстві. Мені було не по дорозі з тими, у кому я бачив катів "Волі, Генія і Слави", хоча я розумів, що "пред ними суд и правда — все мовчи!" і що на їх боці закон сили і влади. Для себе я вибирав позицію по інший бік. Засобом протесту, знаряддям боротьби з ненависним мені суспільством, я обирав - Слово. Це Слово я порівнюю з гострим кинджалом ("Кинджал"). Моя доля і, його призначення стають однією з провідних тем моєї творчості .
Мій мотив протесту, заперечення лицемірних законів суспільства, що звучав ще в ранньому моєму вірші "Скарги турка"
Пояснення: