ОбъяснУчитель музики, вчитель танців, два співака, співачка, два скрипаля, чотири танцівника.
Учителі музики та танців за співаків і танцюристів до кімнати, щоб зачекати на господаря поки той ще спить. Учитель музики вихваляється перед учителем танців, що його учень написав серенаду для пана Журдена, але не дає її подивитися. Потім вони починають обговорювати вдачу свого пана. Учитель музики підмітив, що їм дуже пощастило, що господар дому не розбирається в мистецтві і платить їм за будь-який витвір, а учитель танців зізнався, що небайдужий до слави, і йому не подобається виставляти свої твори на варварський осуд бовдура, бо для нього головне визнання серед розуміючої публіки. Учитель музики погодився з його словами, але все ж наполягав на тому, що гроші важливіші, натомість учитель танців все ж таки хотів розвинути у пана смак до вічного, бо ж пан Журден прославляв їх творчість серед знатних
Меня заинтересовал вопрос, есть ли равенство в дружбе? Конечно, оно есть, но не всегда. Не важно, старше ты или младше-дружба, это когда вместе. Маленький может большому, слабый, может сделать то, что сильный бы позавидовал. Это всё по качествам и возрасту, но если смотреть по душе.. Тут у же не все будут равны. Или всё будет ни как у друг друга. Один друг товарищу материально, другой успокаивает душу. Один из друзей не так стремиться чем другой. Но всё же они друзья. Все люди равны изначально, но потом уже ты сам себя делаешь. Я не могу ответить на этот вопрос точно, все мы разные, хоть и из "одного куска теста". Не часто встречаются люди "по вкусу и цвету", поэтому все мы разные и это совсем не значит, что кто-то хуже, а кто-то нет. Хочу добавить-не стремитесь стать одинаковыми. Равенство есть, но не всегда.
