ответ: Тримай
Объяснение: У драмі Бертольда Брехта "Матінка Кураж та її діти" втілені всі основні риси брехтівських п'єс — філософічність, жорстока логіка, нещадний аналіз, який співвідносний з умовним ігровим началом.
Під час Тридцятилітньої війни, яка була у XVII столітті, торговка Анна Фірлінч, яку за характер прозвали "Кураж", хоче нажитися на війні і їде у фургоні, який тягнуть її сини, слідом за військами. Вона знає, що може втратити все, але бажання розбагатіти сильніше.
Одного за одним матінка Кураж втрачає своїх дітей.
Старшого сина вбивають за мародерство, за яке раніше хвалили. Другий син, чесний, але не дуже розумний, гине через жадібність Анни — вона занадто довго торгувалася за його викуп. Німа донька Катрін була дуже доброю. Вона жаліла людей, які потерпали від війни, дітей, які залишилися без батьків і загинули, рятуючи від ворогів місто Галле.
Матінка Кураж так чи інакше по черзі зраджує своїх дітей. Та справи її ідуть добре, і вона величає війну — годувальницею, бо вважає, що про мораль добре говорити на ситий шлунок, а для голодного — шкідливо.
Взагалі-то вона, можливо, і непогана людина: весела, гарна хазяйка, по-народному поміркована. Вона може навіть комусь і до якщо це не буде дуже обтяжувати її кишеню. Але героїня чи то з власної волі, чи то тому, що так склалися обставини, поставлена в такі умови, коли найкращі людські якості приводять до трагічних наслідків. Вона пройшла через усе, але так нічому й не навчилася. У її свідомості все перевернуте з ніг на голову настільки, що вона бачить у війні не смерть, а життя. "Я не дам вам зробити так, щоб війна мені спротивилась! — говорить матінка Кураж. — Слабкі гинуть і в мирний час. Тільки війна краще, ніж мир, годує людей". Це та ж сама ідея, яку гітлерівці вкладали в голови простих німців під час Другої світової війни.
Розповідаючи про події XVII століття, Бертольд Брехт говорить про своїх сучасників, їхня ідейна сліпота, егоїзм приводять до влади гітлерівців. П'єса "Матінка Кураж та її діти" — про необхідність подолання своєї інерції, німоти, як зуміла це зробити Катрін, яка, намагаючись врятувати інших, гине сама.
Але матінка Кураж, навіть втративши все, не розуміє, де правда. У фіналі п'єси вона тягне сама свій віз, промовляючи: "Треба знову торгівлю налагоджувати". "Ей, захопіть і мене з собою", — кричить вона солдатам, які проходять мимо.
Бертольда Брехта часто звинувачували в тому, що його героїня так і не прозріла. Але письменник бачив своє завдання в тому, щоб заставити глядача дивитися і бачити. Брехт ставить питання про відповідальність простих людей за хід історії, за саме життя. Він наголошує на тому, що неможливо залишитися чистим, якщо йдеш на компроміс із совістю.
Матінка Кураж може бути метафоричним образом Німеччини 30-х років. Розпочинаючи війни, німці вірили, що можуть розбагатіти; втрачаючи своїх дітей у боях, вважали, що вони загинули за велику ідею. Через великі втрати пройшла ця країна, але, на відміну від Матінки Кураж, її народ зробив висновки. Хочеться вірити, що ніколи більше з німецької землі не виповзе триголовий змій війни.
ответ:Повесть «Жень-шень», написанная в 1933 году. Она является одной из жемчужин всей русской литературы. Это поэма в прозе. В повести корень Женьшень был поврежден оленем, но он остался цел и только на время замер, но затем нашёл в себе силы и дал новый цвет на стебле.
Поиски смысла жизни – извечная проблема. Многие писатели пытались найти решение этой проблемы (Ф. М. Достоевский, Л.Н. Толстой, А.П. Чехов, М.А. Булгаков и др.) Именно книги этих писателей открывать нам всё новые грани красоты и души человеческой. Герои стремятся найти смысл жизни, понять себя. Своё «Я». И поступки героев, как бы соотносятся со словами Гёте: «Как познать себя? Не путем созерцания, а только путем деятельности. Попробуй выполнить свой долг, и ты узнаешь, что в тебе есть».
А в чём смысл жизни видит герой? В чём корень жизни? Он находит его не сразу. Для этого ему понадобилось время, умение заглянуть в себя и найти себя. А что нужно для успеха в поиске корня жизни? (Чистую совесть и никогда не оглядываться назад, в ту сторону, где все уже измято и растоптано. «А если чистая совесть есть, то никакой завал не испортит пути») . Корень – понятие многозначное (предки, оседлость, стержень души, источник жизни).
(долг; обман-смерть, унижение, совесть-гордость, гармония-любовь, свобода – главное дело жизни, умение преодолевать трудности!)Все это корень нашей жизни! Все эти нравственные критерии вы должны усвоить. Вы уходите в жизнь, где много-много дорог!У каждого человека свой путь. За время существования земли не повторилась ничья судьба. Повторение невозможно. У одного дорога длинна, извилиста, крута, многообразна. У другого – от порога дома в поле и назад. Каждому свое. Как нельзя дважды войти в одну реку, так нельзя повторить чужой путь. Но мы все идем путем земли: мы люди – дети своей планеты и живем по её законам. Не так-то идя путем земли разбираться в поворотах дорог, троп, тропинок. Все люди разные и все выбирают свой путь, свою дорогу жизни. Разные люди по-разному могут смотреть на один и тот же факт жизни. А сколько противоречий порой у одного человека. Найти гармонию – вот предел мечтаний, но это не так -то сделать. Каждый приходит в эту жизнь, чтобы выполнить свою миссию, проделать свой путь. И бывает , что этот путь далеко нелегкий. Тема произведения-найти свой путь, вечные поиски смысла жизни, что хорошо, что плохо, в чем суть нашей жизни, как правильно жить, не причиняя вред другим и природе.
1.Кого увидеть можно было из укромного места в зарослях маньчжурского ореха и дикого винограда? ( самку пятнистого оленя Хуа-лу (Цветок-олень)).
2. Куда отвел меня Лувен после гудка парохода? (Он сдержал слово и отвел в тайгу, где двадцать лет назад был найден "мой" корень и оставлен еще на десять лет.)
3. О чем мечтал главный герой? (В своих мечтах я хотел, кроме приручения новых животных, "оевропеить" работавших со мной китайцев, чтобы они не зависели от таких, как я, и могли постоять за себя сами.)
4.Куда идет герой, когда уже умер Лувен, и тоска завладевает его сердцем?( Однако временами беспокоит одна мелочь, ни на что не влияющая, но о которой надо сказать. Каждый год, когда олени сбрасывают старые рога, какая-то боль и тоска гонит меня из лаборатории, из библиотеки, из семьи. Я иду на скалу, из трещин которой вытекает влага, будто скала эта вечно плачет. Там в памяти воскресает Какое дело создал главный герой? (Питомник рос, богател. Всему свои сроки: в моей жизни вновь появилась женщина. Это была не та женщина, которая когда-то появилась, как обернувшаяся царевной Хуа-лу, Цветок-олень. Но я нашел в ней собственное мое существо и полюбил. В этом и есть творческая сила корня жизни: преодолеть границы самого себя и самому раскрыться в другом. Теперь у меня есть все; созданное мной дело, любимая жена и дети.)
Подробнее - на -
Объяснение:
Скорее всего так