Отец литературного героя даёт сыну, уезжающему учиться, наказ, который настолько западает отпрыску в душу, что предопределит будущую его судьбу. Выше всего на свете главный герой поэмы Н. В. Гоголя «Мёртвые души» Павел Иванович Чичиков ставит деньги и всю жизнь посвятит сколачиванию капитала. Следуя отцовскому завету «беречь копейку», Чичиков переступил через мораль и добродетель, при к любым обстоятельствам, исповедуя только одну веру, которую внушал Павлуше его отец: «Всё сделаешь и все перешибешь на свете копейкой». Другие напутствия сводились к тому, чтобы сын угождал учителям и начальству, водил дружбу с богатыми товарищами. Вся школьная жизнь Чичикова превратилась в непрерывное накопление. Он перепродаёт товарищам булки, выгодно сбывает дрессированную мышь и вылепленного из воску снегиря, экономит собственные деньги, отказываясь от необходимого. Из тихого, мало приметного, но практичного юнца вырастает удачливый и шустрый аферист. Его ум, изобретательный и изворотливый из всего извлечь выгоду. Все его усилия направлены на личное обогащение. Он циник и лицемер, он «мошенник из мошенников», он великий артист-мистификатор. И всеми своими, пусть временными, от случая к случаю успехами и удачами он обязан отцу. А мы, читатели, обязаны Н. В. Гоголю за то, что он показал страшное лицо этих хищников, для которых деньги являются целью существования, средством для достижения влиятельного положения в обществе.\
Разговор о злой силе денег, о рабском преклонении перед ними, относится к вечным темам в литературе и к трудным вопросам семейного воспитания. Современные рыночные отношения, постоянный рост материальных возможностей, проблемы, связанные с деньгами, оказывают серьёзное влияние на воспитание личности. Деньги сами по себе не зло, а необходимое условие для нормальной жизни человека, как в материальном, так и в моральном плане. В педагогике считается, что денежные вопросы формированию в человеке таких качеств, как честность, обязательность, ответственность. Таким образом, тема денег непосредственно связана со всеми аспектами нравственного воспитания.
Для осуществления поставленной цели я продумывала план деятельности:
1 Узнать как можно больше сведений о древней школе у взрослых, из энциклопедий и т.д.
Для выполнения плана проводила следующие действия:
1 Я ходила в библиотеку брала книги и их читала, посетила краеведческий музей, спрашивала у родителей и взрослых и выяснила нужные мне сведения.
Школа – это учебное заведение, где ребёнка готовят к жизни
До 10 века на Руси школ не было .Детей отдавали в ученики к мастеру.
На Руси учебные заведения назывались училищами: слово школа стала называться с 14 века. Уже в первой половине 11 века нам известны дворцовая школа князя Владимира в Киеве и школа, основанная Ярославом Мудрым в Новгороде в 1030 году.
Первая «школа учения кни
пушкін у посвяті назвав твір *евгеній онегин* «вільним романом». і справді, перше, що вражає кожного читача цього роману,— свобода. вона відчувається в усьому. вірші роману легкі, невимушені, наче автор зовсім не докладав зусиль, щоб створити їх. а між тим, роман — подвижницька праця, подвиг семи років. яка складається з тисяч віршових рядків, вийшла напрочуд легкою і вишуканою. у романі «євгеній онєгін» представлені всі рівні російського життя: тут і вищий світ петербурга, і дворяни-самітники, і провінційне товариство, і кріпаки ленських, і громадське життя (театр, ), і приватний, сімейний побут, і народні гадання, і «золота молодь», і селянин, що їде до міста, і різноманітні картини природи. енциклопедичне охоплення російської дійсності стало можливим завдяки особливому прийому — наявності образу автора. автор-оповідач виступає в різних особах: він друг і хороший знайомий онєгіна, покровитель і захисник тетяни, поет, що експериментує з новими принципами зображення дійсності, він свідок подій, що відбуваються в романі. образ автора сприяє розширенню часових і просторових меж роману, створює атмосферу вільної сюжетної та композиційної активності. автор звертається до читачів, скеровує їхню увагу, пояснює події, тобто налагоджує взаємодію автора й читача. іноді автор, як політик, звертає увагу на причину розорення поміщиків, збіднення селян. розуміє, що не можна старими вийти з економічної кризи, розмірковує про демократизм заходу. його цікавить і стан сучасної йому освіти, і доля жінки в суспільстві. автор не скутий заданою темою, він вільний у своїх роздумах і тому є цікавим співрозмовником. онєгін — характер індивідуальний. розкрити саме індивідуальність онєгіна пушкіну є принцип контрасту. онєгін не тільки протиставляється «світу», але й героям, близьким до нього,— ленському, тетяні. на принципі контрасту будував пушкін і образ тетяни. романом «євгеній онєгін» розпочався процес розквіту російської літератури, який вивів її на чільне місце у світовому літературному процесі. проблема, яку поставив пушкін у романі,— людина й сучасність, «герой сучасності» — стане однією з провідних у російській літературі хіх століття.