Звідки б ми дізналися про старі часи, про давніх славетних воїнів нашого народу, якби не мали легенд і переказів? Так, ми нічого б не знали про ті страшні й надзвичайно цікаві часи. Адже тоді творилася наша держава і в Україні точилися війни, були біди. Але народ усе це перемагав. Справжня жива історія втілена в легендах і переказах.
З давніх-давен люди збирали, зберігали й передавали своїм дітям, розповіді про минулі часи. Саме з них і ми дізналися, як утворилася Київська Русь, як правили в ній перші князі, як знущалися з наших людей татари, як захищали нашу рідну землю мужні дружинники та козаки-запорожці. Це справжні скарби народної мудрості.
Найбільше переказів і легенд люди склали про запорожців - мужніх захисників української держави. "Боротьба з ординцями", "Запорожці в урочищі Сагайдачному", "Богатирі". Але я читав іще й "Козацькі жарти", "Козацьке житло", "Як запорожці прізвище давали". У цих творах я бачив перед собою простих людей, яким притаманні звичайні людські риси - і слабкість у дечому, і почуття гумору.
Традиції і звичаї запорожців, внутрішній устрій Січі розкривають перекази. Звичайно, як і будь-який твір усної народної творчості, перекази і легенди містять багато перебільшеного. Там буває таке, що, можливо, навіть не сумісне з реальністю. Це тому, що для кожного українця мали велике значення захисники рідної землі. І говорячи про них, пишаючись їхніми здібностями, люди майстерно добирали красиві слова і вислови. Ось чому іноді їхні розповіді схожі на казки.
Та ми розуміємо, наскільки цінними вони є для нас, нащадків, адже це частинка нашої історії.
Встреча Ассоль с Эглем В повести автор использует много метафор и сравнений. Вот как он описывает корабль: "Это был цвет глубокой радости, символ любви, романтика, ожидание, осуществленное чудо, торжество счастья".где происходило: было устье ручья; разлившись нешироко и мелко, так что виднелась струящаяся голубизна камней, он пропадал в встречной морской волне. С невысокого, изрытого корнями обрыва Ассоль увидела, что у ручья, на плоском большом камне, спиной к ней, сидит человек, держа в руках сбежавшую яхту, и всесторонне рассматривает ее с любопытством слона, поймавшего бабочку. Отчасти успокоенная тем, что игрушка цела, Ассоль сползла по обрыву и, близко подойдя к незнакомцу, воззрилась на него изучающим взглядом, ожидая, когда он подымет голову. Но неизвестный так погрузился в созерцание лесного сюрприза, что девочка успела рассмотреть его с головы до ног, установив, что людей, подобных этому незнакомцу, ей видеть еще ни разу не приходилось. Герои всей феерии: Ассоль, Грей, Эльг, Лонгрен, Меннерс (это все частые герои), а так ещё Мери-мать Ассоль, соседка (она была с Ассоль, когда её мама умерла и некоторое время Лонгрену с Ассоль).
Звідки б ми дізналися про старі часи, про давніх славетних воїнів нашого народу, якби не мали легенд і переказів? Так, ми нічого б не знали про ті страшні й надзвичайно цікаві часи. Адже тоді творилася наша держава і в Україні точилися війни, були біди. Але народ усе це перемагав. Справжня жива історія втілена в легендах і переказах.
З давніх-давен люди збирали, зберігали й передавали своїм дітям, розповіді про минулі часи. Саме з них і ми дізналися, як утворилася Київська Русь, як правили в ній перші князі, як знущалися з наших людей татари, як захищали нашу рідну землю мужні дружинники та козаки-запорожці. Це справжні скарби народної мудрості.
Найбільше переказів і легенд люди склали про запорожців - мужніх захисників української держави. "Боротьба з ординцями", "Запорожці в урочищі Сагайдачному", "Богатирі". Але я читав іще й "Козацькі жарти", "Козацьке житло", "Як запорожці прізвище давали". У цих творах я бачив перед собою простих людей, яким притаманні звичайні людські риси - і слабкість у дечому, і почуття гумору.
Традиції і звичаї запорожців, внутрішній устрій Січі розкривають перекази. Звичайно, як і будь-який твір усної народної творчості, перекази і легенди містять багато перебільшеного. Там буває таке, що, можливо, навіть не сумісне з реальністю. Це тому, що для кожного українця мали велике значення захисники рідної землі. І говорячи про них, пишаючись їхніми здібностями, люди майстерно добирали красиві слова і вислови. Ось чому іноді їхні розповіді схожі на казки.
Та ми розуміємо, наскільки цінними вони є для нас, нащадків, адже це частинка нашої історії.