Відповідь: Юлько Ващук дужe розумний,талановитий художник,але дуже самотній.І ця самотність, відмежованість від інших, неможливість жити так, як живуть його однолітки, поступово їсть цього героя зсередини.
У Юлька немає внутрішнього стрижня.Він загублений між тим,що вивчає,і людям на яких йому все рівно,але він заздрить їм,тому що вони радіють життю. Юлько хоче спілкуватися,але боїться самого спілкування,навіть свого найкращого друга вважає ворогом та мститься підлістю Славкові,тому що,на його думку,у нього надто просте життя порівняно з його.
Спочатку Юлько тицьнув у поранену пташку черевиком,потім принижує інших,після цього підмовляє хуліганів побити свого найкращого друга,коли він буде повертатися додому з тренування,але ситуація склалася не так,як запланував Юлько,після чого він опиняється в міліції,і ,навіть тут робить підлість ,назвавшись іменем Славка,чим причинив багато проблем другові.
З одного боку,ми можемо зрозуміти Юлька,він заплутався в собі та не може знати своє місце в світі,але з іншого він вчиняє неправильно по відношенню до друзів.
Тому відповідь на питання «Ким справді є Юлько : жертвою чи злочинцем?» кожен читач дає сам.
найсильнішої людини світу». Ця повість дуже цікава й дуже мені сподобалась.
Читаючи рядки твору, зрозуміла якою важкою була доля героя. Йому довелося пройти через складні випробування. Також зауважу, що Іван приємно вразив мене своїми бійцівськими якостями. Я захоплююсь порядністю, мужністю, щирістю та силою волі силача. Він зробив дуже багато, щоб стати визначною особистістю. Чесноти до йому впевнено дійти до своєї мети.
"Півдня Іван провів у тренуваннях, згадуючи науку Брякуса, який навчив його різних видів боротьби". Із цих рядків ми бачимо на скільки цілеспрямованим був Іван. Я розумію, що для перемоги хоча би в одному поєдинку, безумовно, слід докласти безліч зусиль та тривалих тренувань. Іван же неодноразово перемагав у двобоях. Це свідчить про його завзятість та працьовитість.
Та найголовніше, що слава не зіпсувала Івана. Він завжди залишався доброю, чесною та щирою людиною.
Тарас произносит речь перед боем не только потому, что знал, что объединяет и подбадривает людей говоря метко и вовремя, но и потому, что ему хотелось высказать все, что было у него на сердце в этот напряженный и трудный момент. Речь Тараса свидетельствует о его мудрости, патриотических чувствах, гордости, мужестве, об огромном жизненном опыте и страстной убежденности в правоте своего дела. Он выступает в этот момент как выразитель взглядов и патриотических чувств запорожских казаков.)