Герасим- главный герой произведения «муму». Он немой, но очень сильный. Он работал дворникам у хозяйки и жил в маленькой каморке. Один раз он шёл рядом с рекой и увидел как в воде что-то бьётся, он понял, что это собака и вытащил её, он забрал её к себе и назвал «муму», так как не мог издавать других звуков. Проживая у Герасима несколько месяцев хозяйка заметила муму и приказала её утопить, но Герасим показал на пальцах, что сам её утопит. Он сдержал своё слово, хоть и любил муму.
1)«Немного лет тому назад» . 2)»Он был, казалось, лет шести; как серна гор, пуглив и дик…» . « Его в степи без чувств нашли и вновь в обитель принесли» . 3)»Ты слушать исповедь мою сюда пришел, благодарю» . 4)»Я никому не мог сказать священных слов «отец» и «мать» . 5)»Там, говорят страданье спит» . 6)»И стало в памяти моей ясней, ясней…» . 7)»И вспомнил я отцовский дом» . 8)»Я убежал. О, я как брат обняться с бурей был бы рад!». 9)»Я сам, как зверь, был чужд людей» . 10-11)»Кругом меня цвел божий сад» . 12-13)»И ближе, ближе все звучал грузинки голос молодой» . 14)»Из виду горы потерял и тут с пути сбиваться стал» . 15)»Тогда на землю я упал; и в исступлении рыдал» . 16)»Какой-то зверь одним прыжком из чащи выскочил, и лег» . 17-18)»Бой закипел, смертельный бой!» . 19-20)»Но тщетно спорил я с судьбой: она смеялась надо мной! » 21-22)»Да, заслужил я жребий мой!» . 23) »Усни, постель твоя мягка, прозрачен твой покров. » 24)»Так я найден и поднят был» . »Мой труп холодный и немой не будет тлеть в земле родной» . 25)»Прощай, отец… дай руку мне: ты чествуешь, моя в огне… » 26)»Упьюся я в последний раз. Отсюда виден весь Кавказ!»
Деві – головний герой оповідання Джеймса Олдріджа, який протягом усього твору постає перед нами персонажем, який змінюється, розкриває свою душу та являє світові свої справді вражаючі моральні якості.За до цитат я б хотіла більше охарактеризувати цього видатного хлопчину:Хлопчик обділений увагою, материнською турботою та батьківською опікою, а батько вважає приблизно так: «…десятирiчного сина, що народився надто пiзно i, – Бен розумiв десь у глибинi душi, – чужого їм обом, самотнього, неприкаяного хлопчика, який у десять рокiв розумiв, що мати ним не цiкавиться, а батько – стороння людина, яка не знає, про що з ним говорити, рiзка й небагатослiвна в тi лiченi хвилини, коли вони бували разом.» З цього ж уривку ми маємо можливість дізнатись, що дружніх стосунків між батьком та сином немає, вони абсолютно чужі одне одному люди.Навіть коли Деві чогось боїться, він не подає виду, а, навпаки, намагається побороти свій страх та цікавиться будь-чим новим: «Маленький “Остер” нещадно кидало в розпеченому повiтрi то в один, то в другий бiк, але переляканий хлопчина все ж не губився i, вiдчайдушно смокчучи цукерку, розглядав прилади, компас, рухливий авiагоризонт.»Головний герой відрізняється від пересічних дітей практично всім, навіть голосом: «…вiдповiв хлопець тихим i несмiливим голоском, не схожим на грубуватi голоси американських дiтей.»Деві перебуває в постійному напруженні та дуже боїться власного батька: «Коли вiн про що-небудь запитував батька, голос його зразу ставав сумним: вiн наперед чекав рiзкої вiдповiдi. Тепер хлопчик уже й не пробував розмовляти i мовчки виконував те, що йому наказували.»Зміна думки батька про сина в екстремальній ситуації: «”Вiн, здається, хлопець розвинутий”, – подумав Бен, дивуючись чудному напрямку своїх думок. Цей хлопець iз спокiйним обличчям був чимось схожий на нього самого: за дитячими рисами приховувався, можливо, твердий i навiть невгамовний характер. Але блiде, трохи широкувате обличчя виглядало зараз нещасним.»Хлопець бере на себе відповідальність, аби врятувати життя батькові. Батько пишається сином:«Отже, Девi все-таки запам’ятав, що треба вирiвняти лiтак, держати потрiбнi оберти мотора i швидкiсть! Вiн це запам’ятав. Славний хлопчина! Вiн долетить, Вiн впорається! Бен бачив рiзко окреслений профiль Девi, блiде обличчя з темними очима, в яких йому так важко було щось прочитати.»У фіналі твору перед нами постає картина об’єднаної родини. Ми розуміємо, що у хлопчика зміниться доля та життя стане набагато кращим. І головне те, що врешті-решт у Деві з’явиться люблячий
