В античній риториці послідовно виробилися два риторичні ідеали. Для ораторів — носіїв першого ідеалу—головним у риторичній діяльності є переконливість, далі істинність переконливого мовлення, моральність на користь суспільству, чіткість і впорядкованість. Цей ідеал називають сократівським.
Другий риторичний ідеал вважають софістичним. Для носіїв і прихильників цього ідеалу характерною є формальна переконливість, надмірна словесна краса, пишність, вибагливість мовлення, самовираженість і корисливість оратора.
Сучасні ритори вважають, що зараз діють три риторичні ідеали3.
Перший з них можна назвати близьким до софістичного, але нині він дуже американізований, саморекламний, нав'язливий, такий, що повсюдно заполонив собою засоби масової інформації і спрямований на маніпуляцію свідомістю мас.
Другий риторичний ідеал несе в собі морально-етичні цінності східнослов'янського, давньоукраїнського ідеалу. Він близький до першого античного ідеалу — ідеалу переконаності й істинності, ідеалу Платона і Сократа.
Мцыри вырос в неволе,его воспитали монахи,готовясь к постригу,он сбегает из монастыря.Его не пугает гроза,его душа рвётся домой,в горы,увидеть близких,познать,что такое Родина.Три дня беглец провёл на свободе,он встретил любовь,победил барса,доказав себе,что он истинный воин.Поняв,что он вернулся к монастырю,Мцыри теряет жажду к жизни,он решает умереть.
Исповедь беглеца потрясает,три дня сделали юношу по-настоящему свободным.Его бунтарский дух вырвался из тела покорного пленника.Мцыри-настоящее дитя природы,он рвётся на свободу.Открытие,что он вернулся,откуда бежал ,убивает свободолюбие юного горца.Мцыри сдаётся,его дух сломлен.Но он счастлив,он увидел за три для столько,сколько не видел за всю свою жизнь.
Жизнь Мцыри коротка,три дня свободы и обретение покоя.Мцыри умирает в согласии с собой,его дух свободен,его могила смотрит на горы родного Кавказа,ветер качает акации и доносит звуки далёкой Родины.