Каждый из нас, из людей ведёт непрерывную борьбу, с собой, миром и другими людьми. Но как бы жизнь не била сильно, она никогда не сможет нас победить. Наша борьба начинается с рождения - борьба за жизнь и в бесконечном потоке преследует нас все оставшиеся года. Иногда она бьет по нам так сильно, что мы потерянные, изнеможенные, но готовые идти дальше продолжаем бороться и побеждать. Мы боремся со страхами, эмоциями. И чаще всего они уничтожают нас, ещё ни разу не побеждали нас, потому что мы сильнее всего, что подготовила нам жизнь. Мы победители.
Моє ставлення до образу Гобсека
Люди гинуть за метал!
Й. В. Ґете
Коли я перший раз читав повість славнозвісного французького письменника, я, кажу тепер щиро, не дуже зрозумів головного героя. Він був для мене просто старий дурень, який залишив у своїй молодості всі людські почуття і став старим скнарою.
Але треба було писати твір, довелося перечитати текст повісті "Гобсек", і я зрозумів, що автор створив образ Великої Людини.
Він вибився з найнижчих верств Франції і став її некоронованим королем, із босяка перетворився на грошового можновладця. Він створив власну філософію життя і власну етику, як Конфуцій або Мухаммед. Тобто він міг би закласти засади якоїсь релігії поклоніння Золотому Теляті. Його залізній логіці ми можемо протиставити тільки наше християнське белькотіння про любов до ближнього, про те, що скоріше верблюд пройде через вушко голки, ніж багач у царство Боже. А на практиці робитимемо за вченням старого Живоглота, глитая. І ця теорія, утілена в життя, робить людину успішною у суспільному житті, що й сталося з Дервілем. А те, що підтверджує практика, є істиною.
"То що ж таке є істина?"
На думку старого Гобсека, істина полягає у тому, що гроші володіють і керують світом взагалі і людськими стосунками зокрема. Через те він не дасть жодного су до Прекрасній Голландці.