Особливістю літератури даної доби є те, що митці повернувшись до античності не відкинули геть християнське, що було єдиним напрямом до цього часу, а поєднали ці два явища у собі. таким чином власне і виник християнський гуманізм, що мав у собі ідею щастя людини у земному житті, як християнську етику. з точки зору церкви то була єресь. але в наш час не можливо не відмітити, що це був надзвичайний ривок до розвитку. у творах згаданого періоду людина має власний внутрішній світ, духовну природу, як щось вище і не залежне від її релігійних поглядів, чи соціального стану, являє собою цінність. внутрішні конфлікти героїв творів шекспіра, на приклад, зовсім не носять біблейського характеру, а є ілюстрацією особистого вибору людину, її життєвих цінностей.
Не забывайте Матерей! Они печалятся в разлуке. И нет для них страшнее муки – Молчанье собственных детей. Не забывайте Матерей! Они ни в чём не виноваты. Как прежде их сердца объяты Тревогой за своих детей. Пишите письма Матерям, Звоните им по телефону! Они так радуются вам, Любому вашему поклону. Не забывайте Матерей! Ведь для молчанья нет причины, И глубже с каждым днём морщины От равнодушия детей. Средь суеты и праздных дней Услышьте, Господа и Дамы: Болит душа у вашей Мамы! Не забывайте Матерей! Пишите письма Матерям! Звоните им по телефону, Они так радуются вам, Любому вашему поклону.