От чому я йду у міський парк і всі частіше ловлю себе на думці, що дуже полюбила його – ніжний і ясно-зелений навесні, яскравий і барвистий улітку, що шарудить і жовтий восени, тихий і білий узимку. От переді мною колишеться зграйка берізок-сестричок, їх ніжні, легені листики тремтять на вітрі, як крильця на білому платті. Притулишся до білого стовбура, і здається, що чуєш, як по ньому повзуть трудяги-мурахи, а сама берізка розповідає казку про своє життя. Отут колись росли міцні молоді дубочки, а тепер я бачу змужнілі сильні дуби, бачу, як по їхніх гілках перелітають птаха й стрибають білки. Я сиджу на крамничці й любуюся блакитною ялиною – улюбленим деревом мого дитинства. Я уявляю собі новорічну ялинку, всю в блискучих іграшках і блискаючому «дощику». І спалахує давно забуте відчуття, коли прокидаєшся ранком із хвилюючою думкою: а що під ялинкою?
Жил был бандит. Надоело как-то раз бандиту сидеть на печи и решил он сбежать от своей банды и заняться честным бизнесом. Идет-идет он по дороге, по большим Московским проспектам, рассматривает витрины. Вдруг ему навстречу банкир. - Бизнесмен-бизнесмен, я тебя съем! - говорит банкир. - Не ешь меня, друг-банкир, я тебе песенку спою, - ответил Бизнесмен, и запел, - Я Бизнесмен-бизнесмен, я от банды ушел, а от тебя банкир подавно сбегу! Сказал и убежал прочь. Идет Бизнесмен по Новому Арбату, глаз радуется от ярких огней. Вдруг ему на встречу Страховой Агент. - Бизнесмен-бизнесмен, я тебя съем! - говорит Страховой Агент. - Не ешь меня, друг-Страховой Агент, я тебе песенку спою, - ответил Бизнесмен, и запел, - Я Бизнесмен-бизнесмен, я от банды ушел, а от банкира ушел, а от тебя, Страховой Агент и подавно сбегу! Сказал - и побежал прочь. Свернул на тверской бульвар, бежит и смеется. Тут ему навстречу Налоговая Полиция.
Бизнесмен постоял, подумал. И решил ничего им не петь и просто побежал в темный лес, обратно к своей шайке бандитов. Вот и вся сказка.
