У кожної людини є щось своє, найсвятіше, у душі. Для неї воно настільки величне, що навіть думкою не осягнути. Таким було ставлення до рідної землі неперевершеного Поета від Бога Тараса Шевченка. Кобзар безмежно любив і своїх пращурів, і своїх сучасників, і майбутнє покоління роду українського. Та любити, щиро вболіваючи за долю співвітчизників — це одне, інша ж справа — поетичним гарячим словом пробуджувати їх та спонукати до боротьби за краще життя, за щасливу долю. Але, щоб тебе почули, треба, я гадаю, самому мати чітке уявлення про це «краще життя». І Т. Шевченко, сягаючи мріями до наших днів, у своїх тво¬рах протягом усього життя розкриває власний ідеал щасливого суспільства, української нації. Треба зазначити, що погляди поета на майбутнє рідного краю зазнали великої еволюції. Так, у перших своїх історичних творах «Б'ють пороги», «Іван Підкова», «Гамалія», «Тарасова ніч» Шевченко, пропагуючи волю, уявляв її у вигляді старої козаччини. Але в подальших поезіях все частіше звучить ідея знищення кріпацтва і врешті-решт виливається у розуміння неминучого повалення самодержавства. Це переконання ми виразно чуємо з рядків «Гайдамаків», «Холодного Яру», «Сну» («У всякого своя доля»), «Великого льоху», «Кавказу» тощо. Та ось поет перебуває три роки на Україні (1843, 1844, 1845) — і його твори збагачуються полум'яними мріями про майбутнє свого народу. Найвизначнішим із них став безсмертний «Заповіт», написаний 25 грудня 1845 року. Я не випадково написала «безсмертний», бо кожне покоління українців сприймає цей вірш як гімн національній волі, а воля — безсмертнаї У «Заповіті» Шевченко вперше закликає до збройного повстання і повалення існуючого ладу і вперше висловлює сподівання на зміну суспільного ладу та ідею «сім'ї вольної, нової». І вже пізніше, у 185?році, у присвяченому Щепкіну творі «Неофіти» Кобзар прорікає: «Окують царей неситих В залізнії пута», бо «Уже встає святая зоря». Поет визнає знищення царизму таким же неминучим, як неминуче на¬стає день після сходу сонця:
1. Существительно- часть речи, которая отвечает на вопросы кто? что?. Обозначает прдмет. 2. Падеж имени существительного определяется по вопросу. Например: дали ребёнку ( Д.п) дали кому? Ребёнку 3.И.п кто? что? Р.п. кого? чего? Д.п кому? чему? В.п. кого? что? Т.п кого? чего? П.п О ком? о чём? 4. И мена существительные изменяются по числам и падежам 5. И.п всегда подлежащее в предложении и отвечает на кто, что? В.п кого, что? 6. 3 склонения у имени существительного 7. Чтобы определить склонение имени существительного надо поставить это слово в Начальную форму. (и.п., ед.ч) 8.По склонения и падежам 9.Надо задать вопрос. Например принеси мне ножницы (мн.ч) Принеси тетради (мн.ч., ед.ч) 10. 1- м.р., ж.р-окончания -а., -я. дядя, мама 2.- м.р., ср.р- окончания: нулевое., -е., окно, поле, стул 3- ж.р- нулевое окончание мышь, дочь 11. На вопросы Кто? Что? 12. К собственным относятся географические названия, имена, клички ит.д 13.Надо задать вопрос ж.р- она моя., м.р-он мой., ср.р- оно моё 14.И.п и ед.ч
С(6)
Расстояние между К и С равно 13