Усучасному суспільстві є багато людей, які заради грошей здатні на все, вони економлять свої гроші на кожному кроці, і намагаються як найменше їх тратити. але чи можна сказати, що вони скнари, можливо вони “філософи”, які з розумом ставляться до своїх заощаджень і можливо вони посупають правельно. оноре де у свому творі “гобсек” звертає увагу читачів саме на негативному впливі банатства на людей, яке робить з людини істоту без честі й совісті, яка готова піти на все заради свого стану в суспільстві. гобсек- це багата людина ,яка працювала все своє життя лихварем,який був дуже заощадливим і саме так він став мільйонером. але його мільйони не вплинули на спосіб життя чоловіка. увесь час він жив у скромнім і старім будинку. багатство гобсека зробило його самотнім але це не хвилювало його. саме через це у нього немає друзів, сім”ї , родини. йому не відомі звичайні почуття людини, почуття: жалю,кохання, дружби. його єдина любов-це гроші. автор спеціально описує нам його образ,щоб показати нам сутність чоловіка. прочитавши можна зрозуміти,що золото зробило його життя мертвим і холодним, і вбило в ньому усі людські риси в творі придставлено два соціального середовища. це багатії , які розтрачають свої гроші на насолоди і розкоші. і бідні люди, які працювали невіддихаючи, щоб заробити собі на прожиття. і гобсек зрозумів, що саме гроші є головною силою у їхньому суспільстві. своєю пристрастю до грошей чоловік забов”язаний тим людям, які розділили суспільство на дві касти населення: будних і багатих. чоловік був дуже розумним і поставивсобі мету, що краже він задавить багатих ніж вони задавлять його. забираючи кридити у людей гобсек був жорстокий і холодний, саме цим він якав їх. йому те, що від нього були залежні люди вищої касти і він міг керувати ними через гроші. але все ж таки йому були притаманні риси філософа. думається, що йому було непотрібно було усі ці гроші, він жив заради влади над людьми. саме у фіналі жадібність гобсека погубила його він був задоволеним своїм життям я вважаю, що цей чоловік був скоріше філософом, ніж скнарою. багато моментів у творі говорить про його розум і хитрість. йому було непортібні його гроші перш за все він жаждив влади саме через це його варто назвати філософом того часу.
Понятие терроризма. В русском языке понятие терроризм толкуется главным образом как устрашение, насильственное действие, насилие или угроза действием (насилием) . В современной отечественной юридической литературе под терроризмом (от лат. terror – страх, ужас) принято понимать использование насилия или угрозы его применения в отношении отдельных лиц, группы лиц или различных объектов с целью достижения политических, экономических, идеологических и иных выгодных террористам результатов. При этом Федеральный закон Российской Федерации “О борьбе с терроризмом” от 25.07.1998 г. № 130-ФЗ дает очень громоздкое определение терроризма, определяя его как: насилие или угрозу его применения в отношении физических лиц или организаций, а также уничтожение (повреждение) или угрозу уничтожения (повреждения) имущества и других материальных объектов, создающие опасность гибели людей, причинения значительного имущественного ущерба либо наступления иных общественно-опасных последствий, осуществляемые в целях нарушения общественной безопасности, устрашения населения, или оказания воздействия на принятие органами власти решений, выгодных террористам, или удовлетворения других неправомерных интересов; посягательство на жизнь государственного или общественного деятеля в целях прекращения его государственной или иной политической деятельности либо из мести за такую деятельность; нападение на представителя иностранного государства или сотрудника международной организации в целях провокации войны или осложнения международных отношений. Чтобы разграничить понятия «террор» и «терроризм» надо дать понятие сущности терроризма. Сущность терроризма. Под сущностью терроризма следует понимать совокупность признаков, присущих терроризму как преступному деянию. Во-первых, отличительной чертой терроризма является то, что он порождает высокую общественную опасность в результате совершения общеопасных действий, при этом умыслом террориста является причинения смерти лицам, которые захватываются в качестве заложников. Во-вторых, терроризм имеет публичный характер его исполнения. В-третьих, особенностью терроризма является преднамеренное создание обстановки страха, подавленности, напряжённости. Страх создаётся виновными не ради самого страха, а в качестве достижения цели, необходимой террористам, то есть страх не конечная цель. В-четвёртых, при терроризме общеопасное насилие применяется в отношении одних лиц, а воздействие в целях склонения к определённому поведению оказываются на другие лица. Нередко понятие террор и терроризм употребляются как синонимы. Мы видим, что терроризм – это преступление, совершаемое над группой людей с умыслом достижения определённых целей. Террор действия любого субъекта (государства, организации, физического лица) с использованием силы, угрозы, возбуждения страха как массовое насилие, например, «война» , «агрессия» . То есть террор – массовое насилие, применяемое в основном субъектами власти, и в связи с этим существуют понятия «идеологический террор» и «государственный террор» , «административный».
