Тут поработали эволюционные процессы, такие, как дивергенция вследствие изоляции или других причин. Если вид разделить хотя бы территориально и каждую часть его поместить в отличные друг от друга условия, через несколько поколений появятся заметные изменения в обеих группах. Имею место также мутационные процессы, естественный отбор, дрейф генов, всевозможные адаптации и тд. Особей одного рода можно считать представителями разных видов, если у них будет пред- и посткопулятивная изоляция (то есть не спариваться друг с другом) . Как-то так...
Сам Господь окреслив обов’язки дітей супроти батьків цими словами: «Шануйте свого батька і матір!». Батько і мати – це найбільші добродії дітей, після Бога, котрі дали їм найцінніший дар – життя. Крім цього батьки – це заступники самого Бога для власних дітей. Оскільки Він передав батькам частину своєї влади та звелів виховувати дітей для Його слави. З цього випливають наступні обов’язки дітей щодо батьків: 1. Пошана Діти зобов’язані шанувати своїх батьків, бо вони представляють Божий авторитет та дали їм життя. Пошана – це внутрішнє почуття, яке велить дітям поважати батьків як щось вище ніж вони самі. Сама гідність батька чи матері ставить батьків вище дітей, хоча б батьки були б менше вчені, менше виховані та бідніші ніж їхні діти.
Батьків треба шанувати навіть і тоді, коли вони далекі від того, щоб бути ідеалом. Бог звелів шанувати батька і матір, незважаючи на те чи вони святі чи грішники. Їм належиться пошана від дітей. 2. Любов Діти мають любити своїх батьків, бо по Бозі вони найбільші їх добродії. Не було б дітей, якщо б на світі не було б батьків і матерів. Бог міг сам безпосередньо творити людей і посилати їх на цей світ, щоб тут прославляли його, але він не вчинив цього, бо хотів поділитися з батьками своєю творчою силою.
Діти мають любити своїх батьків за те, що дали їм життя і подбали про те, що не померли зараз по народженні. За всі труди виховання, жертовність і любов, за щоденний хліб, за одяг, за опіку від злого, за освіту, за добрі поради і перестороги батькам належиться любов від дітей. 3. Послух Діти мають завжди та в усьому слухати батьків, хіба що вони наказують щось, що суперечить Божому Законові. Жоден батько чи мати не мають права дітям наказувати те, що зневажало б Бога або ламало б якийсь Його Закон. Наприклад, забороняти молитися, красти чи брехати. Якщо б таке траплялося, то в таких випадках діти не є зобов’язані слухати своїх батьків.
