Термін «комп’ютерна залежність» вперше був використаний в 1990 році. Психологи її класифікують, як форму емоційної «наркоманії». Для залежного підлітка стає важливим не результат гри, а її процес, у якому він втрачає контроль над часом. Факти свідчать, що більшість 16-18 літніх юнаків, які мають доступ до Інтернету та грають у он-лайн ігри, місяцями, а то й роками не виходять з дому! Один хлопець звернувся до психіатрів з проханням надати йому інвалідність через агорафобію (страх перед відкритим простором). Ніяких відхилень у нього не знайшли, але дізналися, що він просто не міг відірватися від улюбленої гри.
Психологи виділяють такі стадії залежності: Стадія легкого захоплення. Коли людина один чи кілька разів пограла у рольову комп’ютерну гру, вона входить у смак, їй починає подобатися комп’ютерна графіка, звук, сам факт імітації реального життя чи якихось фантастичних сюжетів. Стадія захоплення. Фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію формування залежності, є поява в ієрархії потреб нової потреби — грати в комп’ютерні ігри. Гра в комп’ютерні ігри на цьому етапі має систематичний характер. Якщо людина немає постійного доступу до комп’ютера, можливі досить активні дії з усунення цієї перешкоди. Стадія залежності. Залежність може оформлятися в одній з двох форм: соціалізованій та індивідуалізованій. Соціалізована форма ігрової залежності відрізняється підтримкою соціальних контактів із соціумом (хоча переважно з такими ж ігровими фанатами). Ці гравці люблять грати за до комп’ютерної мережі один з одним. Ця форма залежності менш згубна для психіки, ніж індивідуалізована форма. Людина не відривається від соціуму, не усамітнюється в собі. Чи може підліток, для якого гра стала самоціллю та сенсом буття, розвиватися, як гармонійна особистість, реалізувати свої здібності? Треба розуміти, що залежність у будь-якій формі – це рух по замкнутому колу, де немає розвитку.
Виділяють досить чіткі симптоми залежності від комп’ютерних ігор: Психологічні симптоми: • Відчуття ейфорії чи піднесеності під час роботи за комп’ютером; • Нездатність зупинити роботу за комп’ютером; • Дедалі більше часу затрачується на комп’ютерні ігри; • Ігнорування друзів та сім’ї; • Відчуття порожнечі, депресії та роздратованості поза комп’ютером; • Перекладання повсякденних турбот на плечі членів сім’ї;
Фізичні симптоми: • Зап’ястний тунельний синдром — оніміння та зниження чутливості пальців; • Сухі очі; • Головні болі (схожі на мігрень); • Болі у спині; • Нерегулярне харчування — відсутність апетиту; • Недотримання гігієни; • Розлади сну.
Більшість гравців – дуже одинокі люди. Навіщо, коли живе спілкування замінюють ігри! Окрім того, приваблюють складні системи завдань та досягнень. Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками і однолітками. Ігри для них - це шлях самоствердитися, бо у віртуальному світі, все залежить тільки від твого уміння грати, а не від особистих якостей та умінь. Виникає ілюзія, що ти чогось досягаєш, а в житті може бути навпаки.
Не хочеш стати ігроманом, пам’ятай: Не можна грати під час депресії, при серйозних змінах у житті. Не варто грати, коли гостро відчуваєш самотність. Гравці погані співрозмовники. Набагато зменшують ризик пристрасті до гри цікаве життя, знання, розуміння того, що алкоголь, наркотики та надмір ігор – це все один ланцюжок, кінцевий пункт якого - повна самоліквідація особистості. Імунітетом тут мають бути чуття міри та відповідальності. Згадай народну мудрість: «Що занадто, то нездорово».
Распространение христианства на территории Северного Кавказа и Северного Причерноморья связано с деятельностью Византии, Армении и Грузии – первый этап к приобщению христианских ценностей. Данная территория является древнейшей колыбелью христианства в России. Согласно письменным источникам, апостолы Андрей Первозванный и Симон Кананит появились в причерноморских греческих колониях на Кавказе, а именно в Себастополисе Великом (ныне г. Сухум, Республика Абхазия) с миссионерской деятельностью в 40-50-е гг. I века н.э. Абхазские предания сообщают, что храм в Пицунде был воздвигнут в честь Андрея Первозванного, а в храме на реке Апсар в Абхазии погребен Симон Кананит. Отсюда христианство постепенно проникло в среду горских народов, населявших Северный Кавказ[122]. Великая Римская империя, объединявшая весь Средиземноморский мир, в 395 г. разделилась на две части: западную Римскую империю и восточную - Византию. В 476 г. пал последний римский император Ромул Августул. Знаки императорского величия были переданы в Константинополь. Так появился второй Рим или Византийская империя, которая просуществовала более одной тысячи лет. Она занимала территорию Малой Азии, нынешнюю территорию Турции, ее границы достигали Армении и стран арабского мира. Византия вплотную столкнулась с восточным миром, где зарождалась другая мировая религия – ислам. Византийская империя была заинтересована в безопасности своих восточных границ. По территории Северного Кавказа и Северного Причерноморья проходили важнейшие торговые пути, связывающие восток со странами Европы и Византией. Это и явилось причиной первого этапа (IV-VIII вв.) христианизации народов, населявших эти территории.
-9 5/6b+2 3/4b+1 5/12b=1 7/27
-9 10/12b+2 9/12b+1 5/12b=34/27
-9 10/12b+4 2/12b=34/27
-5 2/3b=34/27
b=-34/27*3/17
b=-2/9