1) x³-3x²+x+1≥0; при х=1 1³-3·1²+1+1=0. значит x³-3x²+x+1 раскладывается на множители и и один из множителей (х-1) Делим "углом" _x³-3x²+x+1 | x-1 x³-x²
_-2x²+x+1 -2x²+2x
_-x+1 -x+1
0 (х-1)(х²-2х-1)≥0 Решаем методом интервалов x²-2x-1=0 D=(-2)²-4·1·(-1)=8 x=(2-2√2)/2=1-√2 или х=(2+2√2)/2=1+√2
__-___[1-√2]___+[1]__-__[1+√2]__+__
О т в е т. [1-√2;1]U[1+√2;+∞).
2) (9x²-12x+4)⁵ (4-3x-x²)/(x²+2x-8)(x+3)¹¹≥0; Раскладываем на множители: ((3х-2)²)⁵(-х+1)(х+4)/(х+4)(х-2)(х+3)¹¹≥0; (3х-2)¹⁰(-х+1)/(х-2)(х+3)¹¹≥0; х≠-4 Решаем методом интервалов:
Мені здається, що людство прагне винайти ідеал, протягом усієї своєї історії. Звертаючись до літератури і мистецтва, ми можемо гати, як поняття ідеалу змінювалось у різні епохи. А найголовніше, що люди прагли свій ідеал створити, уявити, побачити. Це відбувалося в літературі, скульптурі, живописі. Так виникли ідеальні образи. Але вони ідеальні для митців, які їх створили, і не завжди збігаються з нашими уявленнями. Люди мріяли і про ідеальне суспільство. Але ідеальної епохи або ідеального суспільного ладу винайти так і не вдалося. Ну що ж, можливо, це ще попереду. Але, я впевнена, що ідеал, отой взірець досконалості, кінцева найвища мета-промінь, є у кожної людини.
Мої прагнення цілком реальні. Я не чекаю ідеального суспільного ладу, бо розумію, що суспільство — це люди, а ідеальних людей не існує. Тому я прагну досягти нормальних людських стосунків у своєму найближчому оточенні. І якщо кожна людина прагнутиме того ж самого, то, можливо, наше життя буде кращим.
Отже, щодо моїх ідеалів...
Мої ідеали — це моральні якості, мої і моїх друзів, моїх батьків і моїх дідів, словом, близьких мені людей. І ці ідеали не однобокі, вони мають взаємозв'язки з різними галузями життя. І навіть те, яким я уявляю своє майбутнє — це мій уявний ідеал.
Коли я була ще зовсім дитиною, то вважала ідеалом зовнішні риси людини. Тепер, коли мені п'ятнадцять, я розумію, що зовнішність — не головне в людині. Безумовно, людина повинна слідкувати за собою, бути чистою та охайною, а ось поняття краси для мене стало ніби іншим. Члени моєї родини і мої друзі не всі красиві, але для мене вони найкращі, бо їх красу я оцінюю за внутрішніми рисами, як і вони мою.
Отже, риси характеру, які я вважаю ідеальними. Найперше, це доброта. Я думаю, що це саме та риса, яка робить людину людиною, адже доброта включає в себе і чуйне ставлення до інших людей і увагу до людей старшого покоління, і любов до природи, і уміння співчувати іншій людині, і турботу про братів наших менших, і багато-багато інших якостей, які я б хотіла виховати у собі. Іноді важко бувати добрим: хтось дратує, хтось заважає, хтось галасує, а хтось просто не подобається. Тоді я намагаюсь подолати в собі емоції, розуміючи, що якась риса мого характеру теж може не подобатись іншим. Хочу навчитися сприймати людей такими, які вони є, хоча схиляюсь до гуманістичних рис у людині.
Сподіваюсь, що в своєму розумінні ідеалів, я не самотня. І чим більше буде прихильників гуманістичних тенденцій, тим добрішим буде навколишній світ. Можливо, саме тоді і прийде найдосконаліша епоха в історії людства.
Ну конечно не всякий пленный обладает достоинством. Много примеров из Великой отечественной войны , что пленные часто становились предателями, переходили воевать на сторону врага. Только сильный духом человек может остаться верен себе, своему достоинству и чести. Пленный - два значения 1.Находящийся под властью чего-нибудь, в плену у чего-нибудь, зачарованный чем-нибудь, лишенный собственной воли 2. Военный , взятый в плен. Личность Личность - это суть человека, то, что присуще данному человеку, совокупность его внутренних свойств как существа общественного. Достоинство- морально-нравственная категория, означающая уважение и самоуважение человеческой личности.
при х=1 1³-3·1²+1+1=0.
значит x³-3x²+x+1 раскладывается на множители и и один из множителей (х-1)
Делим "углом"
_x³-3x²+x+1 | x-1
x³-x²
_-2x²+x+1
-2x²+2x
_-x+1
-x+1
0
(х-1)(х²-2х-1)≥0
Решаем методом интервалов
x²-2x-1=0
D=(-2)²-4·1·(-1)=8
x=(2-2√2)/2=1-√2 или х=(2+2√2)/2=1+√2
__-___[1-√2]___+[1]__-__[1+√2]__+__
О т в е т. [1-√2;1]U[1+√2;+∞).
2) (9x²-12x+4)⁵ (4-3x-x²)/(x²+2x-8)(x+3)¹¹≥0;
Раскладываем на множители:
((3х-2)²)⁵(-х+1)(х+4)/(х+4)(х-2)(х+3)¹¹≥0;
(3х-2)¹⁰(-х+1)/(х-2)(х+3)¹¹≥0;
х≠-4
Решаем методом интервалов:
_+__(-4)_+__(-3)__-___[2/3]_-__[1]_+_(2)__-_
О т в е т. (-∞;-4)U(-4;-3)U{2/3}U[1;2).
3) (x⁴-2x²-8)/(x²+2x+1)³<0;
(x²+2)(x²-4)/(x+1)⁶<0
(x²+2)(x-2)(x+2)/(x+1)⁶<0
_+__(-2)_-__(-1)-(2)_+___
О т в е т. (-2;-1)U(-1;-2).
4) x²+x+12>0.
Уравнение х²+х+12=0 не имеет корней, так как D=1-4·12<0
Парабола у=х²+х+12 расположена выше оси ох, неравенство верно при любом х
О т в е т. (-∞;+∞).