М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
vsevolod2013
vsevolod2013
23.08.2022 12:27 •  Математика

Придумай своё с наибольшими и наименьшими числами и предложи одноклассникам сколько лет дубу

👇
Ответ:
Povelitel2004
Povelitel2004
23.08.2022
Осина - 55 лет
Липе - ? на 15 лет больше осины
Береза - ? в 2 раза больше липы
Дуб - ? в 4 раза меньше березы
1) 55+15=70 (лет)-Липе
2) 70×2=140 (года)-Береза
3) 140÷4=35 (лет)-Дуб
ответ:70;140;35;
4,5(77 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
ryure146
ryure146
23.08.2022
Для нормальної життєдіяльності організму людини і доброго засвоєння їжі людський організм повинен одержувати усі поживні речовини у певних співвідношеннях. наприклад, нормальне співвідношення білків, жирів та вуглеводів має бути 1 : 1,1 : 4,1 для молодих чоловіків та жінок, зайнятих розумовою працею, і 1 : 1,3: 5 для тих самих людей, якщо вони зайняті важкою фізичною працею. ці речовини не мають однакової поживної цінності і кожна з них має своє особливе значення для організму. білки належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. вони найважливіші компоненти харчування, що забезпечують пластичні та енергетичні потреби організму. білки—це органічні речовини, що з амінокислот, які, поєднуючись між собою в різних композиціях, білкам різноманітних властивостей. харчова і біологічна цінність білків визначається істю амінокислот, що входять до їх складу. різноманітне харчування—найправильніший шлях постачання організму повноцінними білками. найбільшу біологічну цінність мають білки тваринного походження. фізіологічними нормами передбачається, що 55 % необхідних білків мають забезпечуватись за рахунок білків тваринного походження. теплова обробка прискорює перетравлювання білків. тривале розварювання, подрібнення, протирання продуктів поліпшує перетравлювання, і засвоювання білків, особливо рослинних. проте надмірне нагрівання може негативно вплинути на амінокислоти, з яких білки. потреба в білках для дорослої людини становить у середньому 85— 90 г на день. добову потребу в білках залежно від віку людини, її фізіологічного стану, виду та умов праці наведено в табл. 1. роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю і участю в процесах обміну. жири забезпечують у середньому 33 % добової енергоцінності раціону. з жирами в організм надходять необхідні для життєдіяльності речовини: вітаміни а, о, е, незамінні жирні кислоти, лецитин. жири забезпечують всмоктування з кишечника ряду мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. вони поліпшують смак їжі і викликають відчуття ситості. жири в організмі можуть утворюватися з вуглеводів та білків, але повною мірою ними не заміняються. слід пам'ятати, що жири легко окислюються на повітрі, під час зберігання на світлі і в теплі, а також у процесі теплової обробки, особливо смаження. у несвіжих і перегрітих жирах руйнуються вітаміни, зменшується вміст незамінних жирних кислот і нагромаджуються шкідливі речовини, що спричиняють подразнення шлунково-кишечного тракту, нирок, порушення обміну речовин. надмір жирів в їжі погіршує засвоєння білків, кальцію,  магнію, підвищує потребу у вітамінах, що забезпечують жировий обмін. потребу в жирах з урахуванням статі, віку і характеру праці подано в табл. 1. у середньому добова потреба в жирах становить 80—100 г, з яких зо % мають забезпечуватись рослинними жирами. отже, на частку білків має припадати 11—13%, жирів—33, енергетичної цінності добового раціону з диференціацією по зонах: для пів-дених районів потреба в жирах становить 27—28 °/о, для північних— 38—40. фосфатиди — біологічно високоактивні речовини. вони присутні в усіх клітинах організму і впливають на процеси клітинного обміну. з фосфатидів у продуктах харчування найширше представлений лецитин. він не є незамінною поживною речовиною, але має важливе значення у харчуванні. лецитин сприяє перетравлюванню, всмоктуванню і правильному обміну жирів, посилює виділення жовчі, сполучаючись з білком, утворює мембрани клітин, нормалізує обмін холестерину, а також чинить ліпотропну дію: зменшує нагромадження жирів у печінці, сприяючи їх перенесенню у кров. на лецитин багаті яйця, печінка, ікра, м'ясо кролика, паста «океан», жирні оселедці, нерафінована олія. вуглеводи є основною частиною харчового раціону. фізіологічне значення вуглеводів в основному визначається їх енергетичними властивостями. вони—головне джерело енергії організму. при всіх видах фізичної праці спостерігається підвищена потреба у вуглеводах. з їжею надходять прості і складні вуглеводи, легкозасвоювані і незасвоювані вуглеводи. основними простими є глюкоза, галактоза, фруктоза, сахароза, лактоза та мальтоза. складні вуглеводи—крохмаль, глікоген, клітковина, пектин. потреба у вуглеводах становить 350— 500 г на добу. надмірне споживання вуглеводів — поширена причина порушення обміну речовин, що сприяє розвитку ряду захворювань. при раціональному харчуванні до зо %   вуглеводів їжі здатні переходити в жири. в разі ж надміру вуглеводів, особливо легкозасвоюваних, цей процент вищий.
4,4(90 оценок)
Ответ:
Sofi12122006
Sofi12122006
23.08.2022
 Летние обряды 

Отзвенела , отплясала Троицкая неделя, засохли деревца, воткнутые над воротами и окнами домов. В сёлах затишье. С самого рассвета, только пастух прогонит стадо - все уже в поле на покос! Если зиму наши предки называли приберихой, то лето звалось припасихой. Надо было заготовить сено на всю зиму, чтобы скотина не осталась голодной.


На работу

Важно, чтобы в этот период времени не было дождей. Дождь может погубить всё! Когда-то, в далёкие времена, у восточных славян существовали особые песни-заклинания, которыми отгоняли дождевые тучи.

Ой, да отведи Боже хмару,
Да на чужую сторонку.

Ой, там дед бородатый,
Ой, там девки, череваты.

Много рабочих рук надо было в семье иметь на время покоса. Поэтому, отправляясь на покос, брали с собой кукол Покосниц. Одну из них клали в первый стог. Вторая должна была беречь руки косцов от ран. Вот почему ее ручки так старательно обмотаны красной обережной нитью. А третью куколку делали детям, чтоб им было чем заняться в поле, пока взрослые работают. 

         

Начало лета было важным этапом в сельскохозяйственном календаре: к этому моменту заканчивали посев хлебов и начинали сеять лен, коноплю, овес и гречиху,позднюю пшеницу, местами ярицу, просо.Этот период времени сопровождался магическими обрядами в полях при посеве льна. Лен как и шерсть исконно русский текстильный материал, из которого шили одежду. Выращивать и обрабатывать лен было нелегким трудом, в котором принимали участие все члены семьи. Засевали лен в день Олены-льняницы (3 июня). Так в народе назвали христианский праздник, установленный в память равноапостольных царя Константина и его матери царицы Елены.  Крестьяне говорили:«Посеешь лен на Олену - будут длинные льны». Севом льна, как и севом других культур преимущественно занимались мужчины.


Посев. 

В Калужской губернии мужчина, отправлявшийся сеять волокнистые культуры, получал по два варенных яйца от каждой женщины своей семьи. На поле он съедал их с приговором: «Пусть уродится лен такой же белый как это яичко». И приступал к посеву семян. Пололи лен уже женщины, девушки, ребятишки. К концу августа он созревал.

Тогда его вырывали из земли вместе с корешками, вязали в снопы, потом его обмолачивали, освобождая от семян. Это любили делать подростки. После обмолачивания лен расстилали в поле, чтобы волокно льна под воздействием сырости отопрело от ненужного стебля. И уже с первым снегом лен начинали мять. Затем его трепали, очесывали и скатывали в кудели, из которых пряли нитки долгими зимними вечерами вплоть до весны. И уже в марте начинали ткать.

          

 

4,6(65 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Математика
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ