Наличие дыр в торцах теплицы на количество дуг не влияет.
Количество дуг из расчёта длины лишь выводится да из вида материала покрытия.
Поскольку есть плёнка, а ею каркас можно и повдоль обматывать, то формулка одна:
К-во дуг = длина / расстояние +1
Имея исходные длина=4,5, расстояние=0,6 получится
К-во дуг = округлить_вверх (4,5/0,6+1) = округлить_вверх (7,5+1) = округлить_вверх (8,5) = 9 (штук).
Считаем в обратную, расстояние фактическое высчитывая.
Расстояние_факт = 4,5/(9-1) = 4,5/8=0,5625 (м).
Мудрим: расстояния между средними дугами принимаем равными 0,6 м (6 пролётов). Итого на них 0,6*6=3,6 (м)
Оставшиеся 4,5-3,6=0,9м делим поровну по 0,45 м на пролёты:
- между первой и второй дугами;
- между предпоследней и последней дугами.
Это для усиления каркаса в торцах теплицы
Итак, 0,45+0,6*6+0,45=4,5 (бе-бе-бе!)
P.S.
Площадь теплицы считать надобно?
Из длины полуокружности найти её диаметр, на NP умножить, 3,3м получить.
Количество грядок принять равным трём. Крайние по 0,5 м шириной, среднюю шириной в 1,0 м.
Ширина проходов сама посчитается или как?
Количество плёнки считать надобно?
Количество и размеры форточек нужны?
Количество труб капельного полива нужно?
Количеством вёдер выращенных огурцов не заморачиваю, но пару-тройку свеженьких слонику моему уж выдай, Russia!
ответ:
Пусть необходимое количество 20%-ного раствора будет х л, а 70%-ного - у л. Тогда всего надо взять х+у или 100 л. Содержание соляной кислоты в 20%-ном растворе будет 0,2х, в 70%-ном - 0,7у, а в полученном 50%-ном - 0,5*100 л или 0,2х+0,7у. Составим и решим систему уравнений:
х+у=100
0,2х+0,7у=0,5*100 |*10
х=100-у
2x+7у=500
х=100-у
2(100-у)+7у=500
х=100-у
200-2у+7у=500
х=100-у
5у=500-200
х=100-у
5у=300
х=100-у
у=300:5
х=100-у
у=60
х=100-60
у=60
х=40
у=60
ответ: для того чтобы получить 100 л 50%-ного раствора соляной кислоты, необходимо взять 40 литров её 20%-ного раствора и 60 литров 70%-ного раствора.
Пошаговое объяснение:
План
1. Особливості реалістичного методу в літературі Англії XIX ст.
2. Основні періоди англійського реалізму.
3. Перший період творчості Чарлза Діккенса - представника англійського реалізму.
4. Другий період творчості Чарлза Діккенса. 1. Особливості реалістичного методу в літературі Англії XIX ст.
Формування реалістичного методу в літературі Англії XIX ст. припадає на початок четвертого десятиліття і пов'язане з іменами Чарлза Діккенса, Вільяма Теккерея, сестер Бронте, Елізабет Гаскел. Незважаючи на те, шо основні риси англійського реалізму співпадають з ознаками цього методу взагалі, література Великобританії XIX ст. має і деякі притаманні тільки їй особливості. Цю своєрідність можна пояснити обставинами як суспільно-політичного розвитку' країни, так і прихільністю письменників (набагато сильнішу, ніж, скажімо, у Франції) до літературних традицій.
Початок реалізму в Англії формально пов'язується з творчістю Діккенса, але по суті є відгуком і реакцією на реалії так званої доби "вікторіанства", тобто часу правління королеви Вікторії. (1837 - 1901). Термін "вікторіанство" означає сукупність ідеологічних, інтелектуально-духовних понять, моральних і етичних настанов життя - комплексу, шо свідчив про добропорядний поступальний розвиток суспільства. Щоправда, політичні та ідеологічні тенденції "вікторіанства" формувались уже в 20-30 рр.
Початок третього десятиліття позначився приходом до алади буржуазії (реформа 1832 р.). Цей час започатковує значні успіхи національної індустрії, розширення діяльності англійських підприємців у інших країнах, розвиток зовнішньої торгіалі, колоніальну експансію. Загострення соціальних протиріч (зокрема - рух чартистів) прискорило рішення праалячих кіл розв'язати низку соціальних проблем: народної освіти, боротьби з бідністю, стану робітних будинків і в'язниць тощо. Все це знайшло відображення в англійській критичній літературі.
Особливістю англійського реалізму є його міцний зв'язок з літературою Просвітництва, традиціями, які спрямовували, митців до дидактизму і моральних категорій. Критикуючи всі сторони сучасного життя англійські письменники спирались на досвід побутового і моралізаторського просвітницького роману. Вони внесли в реалістичну структуру власних творів символіку і метафору, сатиричне забарвлення.
Дещо складніше ставлення реалістів Англії до романтизму. Деякі з них (наприклад, Б.Гаскел) активно використовують його художні надбання. Ставлення інших до романтичних прийомів неоднозначне. Діккенс, наприклад, іронічно ставився до Байрона, але в той же час створив історичний твір вальтерскоттівськото типу "Барнебі Радж", в якому до того ж відчутний вплив іншого романтика - Вордсворта.
2. Основні періоди англійського реалізму
В історико-літературному процесі англійського реалізму можна виділити три основні періоди.
Перший - 30-і роки - характеризується складною зміною соціальної структури англійського суспільства, що було пов'язано з посиленням буржуазного прогресу в країні і врешті-решт з приходом буржуазії до політичної влади. Саме в цей час вступають у літературу майбутні реалісти -Діккенс і Теккерей.
Другий період - так звані "голодні сорокові", - пов'язаний із розвитком чартизму (робітничого руху). Цей час збагатив літературу розширенням функціональності художнього образу, комплексом соціальних і моральних завдань, ідеями "великих ілюзій".