Відколи існує людство на землі, доброта вважається одніє з найцінніших його чеснот. Ще в дитинстві людина отримує від батьків настанову бути доброю і милосердною. Той хто пам*ятає її протягом усього життя, завжди буде потрібний іншим людям, суспільству, державі.
Що ж таке доброта?Усвіті живуть різні люди, з різними характерами, інтересами й смаками. І кожен по-своєму може бути ласкавим і грубим, чуйним і байдужим, милосердним і жорстоким... Однак яким би хто не був і якими б інтересами не жив, кожен уміє по-своєму бути добрим. Кожен поспішає творити добро для інших. Коли людину називають доброю - це означає, що вона добре ставить до всіх навколо, нікого не ображає і вміє до в скрутну хвилину.
Робити добро слід завжди, бо той, хто не відчуває приязні до інших, руйнує передусім самого себе. Зла людина постійно обкрадає себе, втрачаючи здатність по-справжньому радіти, сміятися, любити. І якщо з юних літ не привчатися тамувати в собі роздратування, недовіру, злість, душа може скам*яніти. Доброта - це не просто моральна риса, це вміння жити й радіти життю, це не слабкість ,як модно сьогодні вважати, а сила.
Я вважаю, що всі люди добрі, а злих не існує, просто є такі , які не навчилися або не хочуть чинити благородно. А добро слід творити безкорисливо, не вимагаючи за нього плати чи подяки. Усе одно людина, яка цінує до й підтримку інших, залишається вдячною завжди.
Давным-давно человеческое счастье пряталось в плотно сжатых бутонах тюльпана. И никто ни силой, ни хитростью не мог добраться до него. Однажды по лугу шла нищенка со златокудрым ребенком. Она и не помышляла добраться до сердца тюльпана и взять оттуда свое счастье. Но малыш вырвался из ее рук и, смеясь, бросился к дивному цветку. Тюльпан, видя чистоту чувств ребенка, раскрыл лепестки. Теперь ранней весной эти нежные цветы с готовностью раскрывают нам свои сердца и дарят счастье всякому, кто его жаждет.
