Дано линейное уравнение:(x-18.2)+(19/5) = 15.6Раскрываем скобочки в левой части ур-нияx-18.2+19/5 = 15.6Приводим подобные слагаемые в левой части ур-ния:-14.4 + x = 15.6Переносим свободные слагаемые (без x)из левой части в правую, получим:1.77635683940025e-15 + x = 30Разделим обе части ур-ния на (1.77635683940025e-15 + x)/xx = 30 / ((1.77635683940025e-15 + x)/x)Получим ответ: x = 30
Дано линейное уравнение:34.2-(17.9-y) = 22Раскрываем скобочки в левой части ур-ния34.2-17.9+y = 22Приводим подобные слагаемые в левой части ур-ния:16.3 + y = 22Переносим свободные слагаемые (без y)из левой части в правую, получим:3.5527136788005e-15 + y = 5.7Разделим обе части ур-ния на (3.5527136788005e-15 + y)/yy = 5.7 / ((3.5527136788005e-15 + y)/y)Получим ответ: y = 5.7
Дано линейное уравнение:16.5-(t+(17/5)) = (49/10)Раскрываем скобочки в левой части ур-ния16.5-t-17/5) = (49/10)Раскрываем скобочки в правой части ур-ния16.5-t-17/5) = 49/10Переносим свободные слагаемые (без t)из левой части в правую, получим:-t = -8.2Разделим обе части ур-ния на -1t = -8.2 / (-1)Получим ответ: t = 8.2
Дано линейное уравнение:r+16.23-15.8 = (71/10)Раскрываем скобочки в правой части ур-нияr+16.23-15.8 = 71/10Приводим подобные слагаемые в левой части ур-ния:0.43 + r = 71/10Переносим свободные слагаемые (без r)из левой части в правую, получим:-2.77555756156289e-16 + r = 6.67Разделим обе части ур-ния на (-2.77555756156289e-16 + r)/rr = 6.67 / ((-2.77555756156289e-16 + r)/r)Получим ответ: r = 6.67
На сторінках роману „Айвенго” триває вічна боротьба добра і зла, справедливості й підступності. Людському і суспільному злу В. Скотт протиставляє вічні цінності. Письменник з великою майстерністю викриває вади й недоліки людей, але при цьому він завжди залишається об’єктивним, помічаючи в людині як добре, так і погане. Айвенго — ідеальний лицар. Пряме і переносне значення слова лицар збігаються, коли йдеться про нього. Створюючи образ Айвенго, Вальтер Скотт нагадує своїм співвітчизникам про поняття, найважливіші для благородної людини: чесність, справедливість, любов до вітчизни, вірність прекрасній дамі. В образі Айвенго втілено ті риси, які письменник хотів би бачити і у сучасних йому аристократах. Зовсім інший Бріан де Буагільбер. З’являється як сувора, тверда людина. Видно його відношення до церкви, його віра. Незважаючи на свій титул священної особи він досить вульгарно говорить про саксонську принцесу Ровену, зовсім не як духовна особа. І ми бачимо його не як позитивного персонажа. Гордий та самовпевнений, він терпить нищівний удар по самолюбству. Далі він, можливо з причини втрати авторитету, вдаряється в усі тяжкі. Він бере в полон Ревекку і просто губить голову. Він закохується в Ревеку, видна його внутрішня боротьба. Він готовий відмовитися від свого титулу, імені, він готовий кинути себе, знеславити заради своєї пристрасті. В його душі йде запекла боротьба. Ось коли перед нами постає він справжній! Пристрасна натура, сильний дух... Але його душа вже знівечена постійною жорстокістю і насильством. Айвенго і Бріан де Буагільбер – сміливі воїни, але у творі вони протиставлені один одному. Вони суперники й вороги, які уособлюють дві різні моральні позиції.
