Вели́кие географи́ческие откры́тия — период в истории человечества, начавшийся в XV веке и продолжавшийся до XVII века, в ходе которого европейцы открывали новые земли и морские маршруты в Африку, Америку, Азию и Океанию в поисках новых торговых партнёров и источников товаров, пользовавшихся большим спросом в Европе. Историки обычно соотносят «Великие географические открытия»[1][2] с первопроходческими дальними морскими путешествиями португальских и испанских путешественников в поисках альтернативных торговых путей в «Индии» за золотом, серебром и пряностями[3].
а)z1= 2-5i z2= 3+4i --- при сложении-вычитании просто приводим подобные члены - реальную часть к реальной, мнимую к мнимой Z1+Z2= 2-5i + 3+4i = (2+3) + (-5+4)i = 5 - i Z1-Z2= 2-5i - (3+4i) = (2-3) + (-5-4)i = -1 - 9i при умножении храним i так же, как какую-то переменную в любом другом алгебраическом выражении, за одним исключеним, i*i = -1 раскрываем скобки Z1*Z2 = (2-5i)*(3+4i) = 2*3 + 2*4i - 5i*3 - 5i*4i = 6 + 8i -15i -20i^2 = 6 - 7i + 20 = 26 - 7i С делением сложнее. Деление - операция обратная умножению. при делении домножаем числитель и знаменатель на число, комплексно сопряжённое знаменателю. В итоге в знаменателе остаётся реальное число, а в числителе получается умножение, уже знакомое по пункту. я тут несколько сокращаю умножение Z1/Z2 = (2-5i)/(3+4i) = ((2-5i)*(3-4i))/((3+4i)*(3-4i)) = (-14-23i)/25 = -14/25 - 23/25i
Сінь. Чудова пора, яку так люблять описувати поети. Пофарбовані у яскраві кольори дерева, легкий вітерець, що гойдає гіллям, наче заколисуючи його. Але інколи вітер, ніби пустуючи, налітає на дерева, і зриває з них листя, щедро встеляючи ним землю під ногами. Жоден художник у світі не може передати всю палітру кольорів, що є у цього килима. Жоден композитор не може передати неповторний шепіт листя під нашими ногами. Але мимоволі задаєш собі запитання – чому опадає листя? Що з ним стається узимку? Добре це для довкілля чи ні?Давайте розглянемо це питання. Дерево мусить скидати листя на зиму, бо інакше в люті морози воно б просто загинуло. А що ж з листям стається надалі? Вкриваючи землю, наче килим, воно захищає грунт від промерзання, також воно захищає від замерзання весняні трави, і вони поволі собі проростають під землею до весни. А ще листя містить у собі багато мінералів, мікроелементів та інших поживних речовин, які так потрібні рослинам для нормального розвитку. Але, як і кожна медаль, опале листя також має іншу сторону. Будучи на деревах, листя, мов губка, вбирає в себе всі шкідливі викиди, що є у повітрі. Особливо це стосується великих міст, де є величезна кількість заводів та машин. А потім, перегниваючи, всі ці шкідливі речовини потрапляють у грунт, а звідти – у рослини і дерева, поволі отруюючи їх. Саме тому у містах листя прибирають. Але як його прибирають? Інколи не зовсім добросовісні люди просто спалюють його, щоб полегшити собі роботу. І тоді всі ці шкідливі речовини потрапляють у повітря, яке ми з вами вдихаємо. А науковцями вже давно доведено, що дим спаленого листя містить канцерогенні речовини, які можуть призвести до онкозахворювань.Саме тому й досі ніхто не зміг дати однозначної відповіді – корисне чи шкідливе опале листя для довкілля.
