Чеширський кіт придуманий Льюїсом Керроллом для книги «Аліса в країні чудес». Примітно, що в першому варіанті розповіді цей персонаж був відсутній і з'явився лише в 1865 році. Швидше за все його поява обумовлена популярним у ті часи виразом «посмішка Чеширського Кота». І ця приказка має дві версії свого розхожі походження. Сам автор книги народився і виріс в графстві Чешир, і ось там-то і було модним малювати львова над входом в таверни. Але так як цих хижаків ніхто не бачив, і надавали їм вид зубастих і усміхнених котів.
Друга версія така: головки сиру в вигляді усміхнених котів проводилися в графстві Чешир і були популярними на всю Англію. Але що ж означає посмішка Чеширського Кота? З цього питання до цих пір не вщухають суперечки. Деякі філологи вважають, що все-таки це пов'язано з сиром. Інші заперечують, кажучи, що в той час над «високим» званням, яке приписивало собі графство Чешир, колишнє глухому провінцією з невеликими розмірами, сміялися навіть коти.
При прочитанні книги у більшості читачів склалося враження, що цей персонаж цілком дружелюбний і милий. І це дійсно так. Чеширський кіт володіє якимось незбагненним чарівністю незважаючи на те, що вважає за краще життя одинака. Він оптимістичний, життєлюбний і завжди прийде на до в скрутну хвилину.
кіт егоїстичний і ніколи не визнає свою провину через упертість. Вкрай дратівливий і імпульсивний, завдяки чому може зробити непорядні вчинки, про які буде шкодувати в душі, але не зізнається в цьому. Пихатий і трохи лукавий, хоча сам не переносить брехня. Особливо цікаво його ставлення до себе, адже Кіт вважає себе божевільним тільки тому, що його оточують божевільні. Загалом, це самий контрастний і неповторний персонаж у світовій літературі. Це й відображає його усмішка
