Автомобиль проехал первую часть пути за 1,5 со скоростью 84 км\ч, а вторую часть -за 2ч.с какой скоростью автомобиль проехал вторую часть пути, если средняя скорость за время движения составляла 76 км\ч

👇

Ответ:

lefuxetube

06.02.2023

Х -скорость автомобиля во 2 части пути
1,5+2=3,5 часа - общее время движения
(84*1,5+2х):3,5=76
126+2х=76*3,5
2х=266-126
х=140/2
х=70 кч скорость автомобиля во 2 части пути

4,6(96 оценок)

Ответ:

Lidiiiiiiiiiia

06.02.2023

Путь S=76*(1.5+2)=266 км
х - скорость на втором участке
1,5*84 + х*2 = 266
2х =266 -126 = 140
х = 70 км/час скорость на втором участке

4,5(65 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

Seperawar

06.02.2023

Бывает

Пошаговое объяснение:

Одним из базовых понятий математики является процент. Для того чтобы понять, что такое процент, достаточно разделить заданную целую величину на сто. Одна сотая часть будет одним процентом (обозначается 1%). Как в точных и экономических науках, так и в других сферах жизни проценты используются для обозначения долей по отношению к целому. При этом само целое обозначается как 100%. В некоторых случаях используется при сравнении двух величин. Например, рассматриваются задачи такого типа:

1. Чему равны 125% от числа 350?

2. Сколько процентов составляет число 42 от числа 40?

3. Сколько процентов составляет число 80 от числа 40?

Решение 1:

$\displaystyle \frac{125}{100} \cdot 350 =1,25 \cdot 350 = 437,5.$

ответ: 437,5.

Решение 2:

Обозначим искомое количество процентов буквой x. Тогда x% от числа 40 равно 42. Или, что то же самое, x сотых от числа 40 равно 42:

$\tt \displaystyle \frac{x}{100} \cdot 40 =42$

x=42·100:40%=105%.

ответ: 105%.

Решение 3:

Обозначим искомое количество процентов буквой x. Тогда x% от числа 40 равно 80. Или, что то же самое, x сотых от числа 40 равно 80:

$\tt \displaystyle \frac{x}{100} \cdot 40 =80$

x=80·100:40%=200%.

ответ: 200%.

4,6(86 оценок)

Ответ:

Даниилfire

06.02.2023

АРАТТА»

Молодіжні забави влаштовували в лісі чи в полі
Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.

З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.

Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні атрибути Зелених свят.

Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.

Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленим віттям і була пов’язана з давнім культом і святом дерев.

До останнього століття в Україні окремі дерева вирізнялись від інших особливою шаною до них. Це дуб, ясень, явір, тополя, береза, липа. В окремих місцевостях навіть не можна було ламати гілля з дуба на клечання.

Культ дерева і лісу яскраво відбивався у підготовці до Зелених свят. По клечання до лісу їхав старший родини (у давнину, звичайно, старший роду). Клечання забирали в хату, на обори, стайні, хліви, несли в комори, клуні, на пасіку. На думку наших пращурів, в деревах оселялися душі рідних – померлих дідів-прадідів. Дід-Ладо – добрий дух предків – опікунів роду – разом з гіллям-клечанням приходив до господи.

Між іншим, серби і греки у дні Зелених свят збирали квіти, плели вінки й несли їх додому, а інші народи, як і українці, оздоблювали свої домівки зеленими гілками дерев, які несли з лісу або «священного гаю».

У Зелені свята в деяких місцевостях України були звичаї, пов’язані зі священними деревами. Наприклад, на Лівобережжі був обряд водити тополю. Дівчата вибирали поміж себе дівчину на тополю, прикрашали її намистом, стрічками та квітами, обличчя зав’язували хусткою, руки прив’язували до палиці і так водили по селу з гучними піснями. Кожний господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання (головним чином, приплоду худобі і гарного врожаю), щедро обдаровував учасників обряду.

На Поліссі побутував близький за значенням обряд Троїцького куста, роль якого теж виконувала дівчина. А ще відома така молодіжна забава, як завивання берези.

Вранці у Зелену неділю дівчата беруть харчі, закликаюь хлопців і з піснями-веснянками та гаївками йдуть у ліс чи в гай. Там грають, співають, хороводять, а потім сідають і разом їдять все, що принесли. Після цього шукають в лісі молоді берізки, що мають тонкі і довгі гілля-пруття – і з того тонкого гілля на самій березі завивають вінки, співаючи відповідни писни.

4,7(14 оценок)

Это интересно:

Мир-работы

05.04.2023

Как пережить увольнение: советы профессионалов...

Дом-и-сад

08.12.2021

Как сделать печь для плавки металла...

Кулинария-и-гостеприимство

27.04.2022

Лимонно-медовая вода: не только вкусно, но и полезно...

Кулинария-и-гостеприимство