потому что вся основная масса книг в те времена находилась в монастырях
Пошаговое объяснение:
(6 1\8 -1,75)\(9-2,2*(5 6\11-3,5))*1 2\7=1 1/4
1)6 1/8-1,75=6 1/8-1 75/100=6 1/8-1 3/4=49/8-7/4=35/8
2)5 6/11-3 5/10=5 6/11-3 1/2=61/11-7/2=(122-77)/22=45/22
3)45/22*2 1/5=45/22*11/5=9/2=4 1/2
4)9-4 1/2=4 1/2
5)35/8:9/2=35/8*2/9=35/36
6)35/36*1 2/7=35/36*9/7=5/4=1 1/4
(3 5\6-1 2\15)*5\9+((1\20+0,24)*8 1\3-1 1\6)*2=4
1)3 5/6-1 2/15=23/6-17/15=(115-34)/30=81/30=2 7/10
2)2 7/10*5/9=27/10*5/9=3/2=1 1/2
3)1/20+0,24=1/20+24/100=5/100+24/100=29/100
4)29/100*8 1/3=29/100*25/3=29/12
5)29/12-1 1/6=29/12-7/6=15/12=1 1/4
6)5/4*2=10/4=2 1/2
7)1 1/2+2 1/2=4
Пошаговое объ Розчини. Концентрація розчинів
Важливою характеристикою розчинів є їх концентрація – це вміст розчиненої речовини в певному об’ємі (масі) розчину або розчинника. Її виражають наведеними нижче Молярна концентрація (СМ) – це кількість молів розчиненої речовини в 1 л розчину;
Моляльна концентрація компоненту (Сm) – це кількість молів розчиненої речовини в 1 кг (1000 г) розчинника, наприклад, води:
, (7.1)
де m1 і m2 – маса розчинника і розчиненої речовини відповідно, М2 – молярна маса розчиненої речовини;
Молярна частка (N2) – це відношення кількості молів розчиненої речовини (n2) до загальної кількості молів у системі, тобто до суми молів розчинника (n1) і всіх розчинених у ньому речовин. Для бінарного розчину:
(7.2); або (7.3)
Масова частка (W) – це відношення маси розчиненої речовини до маси розчину:
або (7.4)
де m1 – маса розчинника, г; m2 – маса розчиненої речовини, г;
Молярна концентрація еквіваленту (СН) – це кількість молів еквівалентів розчиненої речовини в 1 л розчину, (мольeкв)/л:
(7.5)
де me – еквівалентна маса, г/(мольекв); m – маса розчиненої речовини (г) в 1 л розчину; V – об’єм розчину в літрах.
Титр розчину (Т) – це маса розчиненої речовини, яка міститься у 1 мл розчину.
Приклади розв’язування типових задач
Приклад 1 У 450 г води розчинили 50 г CuSO4 5H2O. Обчислити масову частку кристалогідрату та безводної солі у розчині.
Розв’язування: Масова частка W = mречовини/mрозчину
W1 = mкристалогідр./mрозчину; W2 = /
mрозчину = 450+50 = 500 г; W1=50/500=0,1
W2 = де W3 =
Звідки W2 = або у відсотках: W1 = 0,1 100% = 10%;
W2 = 0,064100%=6,4%.
Приклад 2 Обчислити: а) відсоткову, б) СМ, СН, Сm концентрації розчину H3PO4, одержаного при розчиненні 18 г кислоти у 282 мл води, якщо густина розчину 1,031 г/см3.
Розв’язування: W=; CM = ν/V , моль/л;
СН = νекв/V, моль/л; m(р-ну) = 18+282=300 г
V(р-ну) = 300/1,031=291 мл або 0,291 л
Тоді W = ;
Звідки:
СМ = 0,184/0,290=0,63; СН = 0,552/0,291=1,90;
Приклад 3 Скільки грамів 32%-ного розчину нітратної кислоти необхідно додати до 600 г 80%-ного розчину тієї самої кислоти, щоб одержати 64%-ний розчин?
Розв’язування: Для розв’язання такого типу задач можна застосувати метод змішування (“правило хреста”). Записують концентрації вихідних розчинів і розчину, який потрібно одержати, як це показано на схемі:
80 32 ч (80%)
64
16 ч (32%)
48 ч (64%)
Як видно із наведеної схеми, на 32 частини 80%-ного розчину, необхідно взяти 16 ч 32%-ного розчину, тоді:
32 ч – 16 ч
600 ч – х г (32%-ного р-ну)
Маса нового розчину складає: m = 600 + 300 = 900 ч
Перевірка: в 900 ч 64%-ного розчину складає:
m = 900 0,64 = 576 г
Маса HNO3 в 600 г 80%-ного і 300 г 32%-ного розчинів дорівнює:
m = (600 0,8) + (300 0,32) = 480 + 96 = 576 г
Приклад 4 На нейтралізацію 20 мл розчину кислоти витрачено 10 мл розчину лугу (СН = 0,5). Чому дорівнює СН кислоти?
Розв’язування: Речовини взаємодіють між собою в однакових кількостях еквівалентів:
СН(лугу) V(лугу) = СН(к-та) V(к-та)
яснение:
Потому что первые библиотеки на Руси находились при монастырях!! !
Греческие, славянские и древнерусские рукописные книги в конце 10– начале 11 веков употреблялись для обучения грамоте, для приобретения определенного круга знаний. Из летописи известно, что в 988 году великий киевский князь Владимир Святославович собирал детей знатных лиц и отдавал их” на учение книжное”. Позже летопись рассказывает о Ярославе Мудром, который приказал в Новгороде до 300 детей “учите книгами”. Книги и другие памятники письменности в 10-11 веках главным образом собирались в монастырях, церковных соборах великих князей и высшего духовенства. Все это и привело к возникновению первых библиотек.
Например, обширное собрание книг- не только русских, но и греческих, имелось в Киево-Печерском монастыре. Часть книг была принесена и оставлена мастерами, которые расписывали соборную церковь. Книги хранились на “палатях"- хорах этой церкви. Помимо этого, к 12 веку книгохранилища были уже во Владимире, Рязани, Чернигове, Ростове, Суздале, Полоцке, Пскове и других городах.