Решить расстояние между двумя 300 км. из первого города выехал грузовик, а через полчаса навстречу ему из другого города выехал легковой автомобиль. ещё через 2 часа они встретились. если бы легковой автомобиль выехал на 2 часа позже, чем грузовик, то они встретились бы через 1ч 20 мин. найди скорость грузовика и автомобиля.

👇

Ответ:

nastja2011i

14.04.2023

Пошаговое объяснение:

Пусть скорость грузовика x км/ч, легкового а/м y км/ч. Легковой был в пути 2 ч и проехал 2y км. Грузовой был в пути 2,5 ч и проехал 2,5x км. Вместе проехали 300 км.

Легковой был в пути 1 ч 20 мин = 1 1/3 ч = 4/3 ч и проехал 4/3y км, грузовой был в пути 3 1/3 = 10/3 ч и проехал 10/3x км. Вместе проехали 300 км.

Составим и решим систему уравнений:

Подробнее - на -

4,5(47 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

777495

14.04.2023

Усмішка ()черга зібралася на міському майдані о п'ятій ранку, коли перегук півнів долинав із далекого, вкритого інеем селища й ніде не світилося. тоді повсюди над зруйнованими будинками висіли клапті туману, та ось тепер, о сьомій ранку, він почав зникати з появою перших ознак світанку. дорогою парами, втрьох іще йшли люди — був саме ярмарковий і святковий день.хлопчина стояв позаду двох чоловіків, котрі голосно розмовляли між собою, і в чистому холодному повітрі звучання їхніх слів було ще різкішим. він тупцював на місці й хекав на свої червоні, обвітрені руки, позираючи то на засмальцьований, з цупкої мішковини одяг ів, то на довгу вервечку чоловіків та жінок попереду.— агов, хлопче, а ти що тут робиш спозаранку? — почувся чоловічий голос у нього за спиною. — це моє місце, я зайняв тут чергу, — відповів хлопець.— ти б краще віддав своє місце комусь тямущому, а сам забрався б геть! — не чіпай хлопця, - втрутився, різко обернувшись, один із чоловіків, які стояли попереду.— я , — чоловік, котрий стояв позаду, поклав руку хлопчині на голову, а той, насупившись, скинув її. — просто подумав: якось дивно — дитина вже на ногах із самого ранку.— цей хлопець тямить у мистецтві. зрозумів? — сказав захисник, чоловік на прізвище грігзбі. — як тебе звати, малий? — том.— наш том не схибить, плюне як слід. чи не так. томе? — ще й питаєте! у черзі засміялися.попереду продавали гарячу каву в надщерблених філіжанках.поглянувши туди. том побачив маленьке палахкотливе вогнище й іржавий казанок, де шумувало вариво. це не була справжня кава. її запарили з якихось ягід, зібраних за містом, і продавали по пенні за філіжанку, щоб зігріти шлунок, та негусто було покупців, бо мало в кого вистачало на це грошей.том вдивлявся поперед себе, де за поруйнованою вибухом кам'яною стіною зникав кінець черги.— кажуть, вона усміхається, — мовив хлопець.— атож, усміхається, — відповів грігзбі.— кажуть, вона з фарби і полотна.— так. тому мені й здається, що вона не справжня. та, справжня, я чув, колись давно на дошці була намальована.— кажуть, їй чотириста років.— якщо не більше. ніхто не знає напевне, який тепер рік.— дві тисячі шістдесят перший! — правильно, хлопче, так тільки кажуть. брехня. може, вже трьохтисячний чи п'ятитисячний! хто знає? довгенько тривала уся ця колотнеча. а нам дісталися самі кісточки та ратички.2. яким постає життя людей у першому абзаці? обґрунтуйте відповідь цитатами.3. якою була кава, що продавали в черзі? як опис кави пов'язаний з тим фактом, що картину вважали несправжньою. 4. чим том відрізнявся від інших людей у черзі? ! > . що надає зображеній в уривку картині життя загрозливого характеру? наведіть відповідні цитати.поволі просуваючись, вони човгали холодною бруківкою.— коли вже ми її побачимо? — непокоївся том.— ще кілька хвилин, не більше. її відгородили, напнувши оксамитову стрічку на чотири мідних кілочки, за всіма правилами, щоб люди не підходили надто близько. і пам'ятай, томе, жодного каміння. у неї заборонили жбурляти каміння.— гаразд, сер.сонце піднімалося на небосхилі дедалі вище, несучи тепло, яке змусило чоловіків поскидати страхітливу одіж та брудні капелюхи.— чому всі ми стоїмо в черзі? — роздумуючи, запитав том. — чому всі мусять плювати? грігзбі й не глянув на нього, він дивився на сонце, міркуючи, котра година.— ну, томе, є купа причин для цього, — він звично заклав руку до кишені, якої вже давно не було, шукаючи неіснуючу цигарку. том бачив цей жест мільйон разів. — тут вся річ у ненависті. ненависті до всього, пов'язаного з минулим. скажи мені. томе, як ми дожилися до такого? замість міст — звалища мотлоху, шляхи від бомб ніби викорчувані, а половина полів уночі світиться від радіації. ото я й запитую, томе, хіба це не огидний безлад? — так, сер. так воно і є.— тож-бо, томе. людина ненавидить те, що зламало її, покалічило їй життя. и тд

4,8(78 оценок)

Ответ:

Jdkrfzkebuhfhg1

14.04.2023

Со мной не так давно произошел случай...) Будучи на море увлёкся книгой Петровой -Стать демиургом. Хорошая фантастика, очень реалистичная, читал с интересом и вдруг как-то мне снится сон: я ПРОСНУЛСя во сне и пошёл с этой книгой на пляж, пока купался - книга ...исчезла, ну просто как растворилась. Даже отпечатка от неё не осталось на песке, там, где она лежала. Я стал одеваться и вижу :ко мне идёт по линии раздела волн и пляжа девушка, в ее руке - книга. Она подошла ко мне, посмотрела так, что от изумрудного света её глаз у меня сердце где-то там, внутри, вдруг дало о себе знать, и сказала: Не ищи потерянное, Оно само возвратится, замкнув кольцо.
Утром обнаружилась пропажа книги на самом деле. Искали её до самого отъезда домой, но - пропала с концами...))) А недавно поехал к другу на день варенья, смотрю - у него в прихожей на подзеркальнике - ОПС.. . -моя потеря...))) Почему узнал - на титульном листе мой экслибрис. Спрашиваю пацана, беря обретённое сокровище: Откуда у тебя моя книга? И он, почему-то совершенно не удивившись, говорит, что его двоюродная сестра ездила на море с родителями, жили они в частном секторе и как-то утром она, зайдя в гостиную, увидела на диване книгу, взяла почитать, а тут пришли родители и - собирайся на 3-х дневную экскурсию. Книгу она машинально сунула в сумку, а когда вернулись, то, как ей сказали, хозяин книги уже уехал. Считая себя ответственной за случившееся, похитительница ))) взяла это бумажное сокровище домой и теперь везде таскает с собой, надеясь на какой-то фантастический случай, случайную встречу с парнем, которого она мельком видела, но точно знает, что книгу ему вернёт. Вот и всё.Кольцо замкнулось, потерянное нашлось, а... у той, кто его свистнул, оказались глаза.. . ну, такая зелень... как изумруд, когда сквозь него светит солнце

Книгу я ей по-да-ри-л

4,6(80 оценок)

Это интересно:

Здоровье

18.07.2020

Как нормализовать нерегулярный менструальный цикл: практические советы...

Компьютеры-и-электроника

17.08.2022

Как сделать сайт в Word: подробное руководство...

Кулинария-и-гостеприимство

22.07.2021

Как сделать печенье «Отпечаток»...

Кулинария-и-гостеприимство